Фото: Фото надала Діана Новак

Дарина Стасюк із Кіцмані Чернівецької області разом із дочкою збирають стародавні візерунки місцевої вишивки й відтворюють її.

Родині вдалося зібрати колекцію, яка налічує понад 2 тис. унікальних експонатів.

Gazeta.ua майстриня розповіла, у чому особливість буковинської вишивки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 350 тис. елементів і 12 порід дерева: майстер створив рекордне панно

"Візерунки на вишиванках кожного регіону залежать від його природи. Наприклад, у нас ростуть різні барвисті квіти. Вони біля хати, на городі, бо так здавна кожна жінка прикрашала обійстя. На Буковині насівали багато календули, чорнобривців, мальви, півоній, майори. Цю красу цвітіння втілювали в узори. У центральній Україні, наприклад, переважають червоно-чорні кольори. Полтавщина - білі. Мабуть, тому що там степи, простори", - каже Дарина Стасюк.

За її словами, на Буковині майже кожне село має власну гаму у вишитих сорочках.

"Колись баба розповідала: як приходили на свято гості, то дід казав музикам грати їм марш, називав, кому й із якого села. Баба перепитувала, звідки знає, що то за гості та звідки. Він упізнавав їх за візерунками на сорочках. Під час досліджень я зрозуміла, що так і було: кожне село має свій стиль, бачення чи техніку вишивки. В одних могла переважати гладь, в інших - хрестик".

Дарина Стасюк училася майстерності вишивання з дитинства.

"Почалося все з маминої сорочки. Вишила бісером, коли мені було п'ять років. Запам'ятала, бо було красиво. Потім пильно стежила за роботою мами й навчилася сама. Вишивка з часом змінює свої характерні риси. Але традиційний народний стрій - незмінний. Візерунки шукаємо з дочкою, де можемо. Часом приносять погорілі, порвані. Ми всі ті клаптики збираємо, відмальовуємо, відтворюємо й даємо нове життя".

×