Заява заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової про неможливість проведення Кримської платформи щороку продиктована конфліктами всередині МЗС. Через це результати роботи саміту Кримської платформи можуть звестися до чисто декларативних заяв.

Про це Gazeta.ua розповів політолог Ярослав Павловський.

"Я не розумію суті таких заяв, якщо говорити про державні інтереси України, – каже він. – Якщо говорити про причини таких заяв – то це схоже на ознаку якихось внутрішніх управлінських воєн між керівниками міністерства. Гадаю, там є певні нюанси зі з'ясуванням контекстів заходу, є, очевидно, якісь проблеми щодо погодження участі окремих представників держав, зокрема Німеччини і США. З точку зору держави робити такі заяви до проведення саміту абсолютно непрофесійно".

Сама ідея саміту дуже перспективна, зазначає політолог.

"Вона полягає в тому, щоб перетягнути на свій бік світову спільноту, зокрема таких геополітичних гравців, як США і Польща, розширити рамки нормандського формату. Основне завдання саміту – заручитися конкретною дієвою підтримкою позиції України щодо кримського і донбаського питання", – стверджує він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якщо все обмежиться розмовами, підтримки США не буде - експерт про Кримську платформу

Але вже сьогодні цілком очевидно, що саміт може завершитися чисто декларативно – підписанням якихось декларацій про наміри без конкретних наслідків. Тоді як основна мета саміту – це реінтеграція окупованих українських територій, наголошує Павловський.

Про які реальні програми деокупації можна говорити? Політолог наголошує, що йдеться про цілісну санкційну програму щодо економічних і політичних факторів.

"Найперше – санкції проти російських і закордонних підприємств, що працюють на окупованій території. Далі – реалізація низки культурницьких та соціально-економічних проектів, спрямованих на культурну та ментальну реінтеграцію населення і створення передумов для повернення анексованих земель", – наголошує Ярослав Павловський.

×