"Сднем рождения, би-ги-гимот!" — вигукує 3-річна Настя, сидячи на руках у бабусі. Дівчинка побачила бегемотиху, яка близько полудня вийшла з закритої частини вольєра до гостей Київського зоопарку.

30 червня гіпопотаму Бресті виповнилося 50 років. Кожен третій відвідувач приніс їй у подарунок овочі та фрукти. На асфальті біля вольєра діти крейдою пишуть привітання та малюють Бресту фломастерами на великих аркушах паперу.

— Вона добре почувається, у нашому парку бегемотиха може прожити ще 50, — каже Ігор Марійчук, 33 роки, завідувач відділу копитних тварин. — Її вага майже дві тонни. Думаю, Бресті слід схуднути ще на 250 кілограмів — це добре вплине на здоров"я.

Бегемотиха — "німкеня", бо народилася у Мюнхенському зоопарку. Її привезли до Ленінграда, а 1973 року тварина потрапила до Київського звіринцю.

— По дорозі з Мюнхена отримала кличку, — каже Світлана Берзіна, 34 роки, директор столичного зоопарку. — Перша зупинка була в місті Брест. Бегемотиху везли зовсім маленькою, а для оформлення документів на митниці її потрібно було якось назвати, от і дали ім"я на честь міста.

До дня народження тварині удвічі розширили вольєр.

— Їй потрібен великий скляний басейн — у 10 разів більший за цей, — визнає Ігор Марійчук. — Але на все це потрібні кошти.

Після сніданку зі свіжої трави бегемотиха повільно йде до басейну. Занурюється на хвилину під воду, потім показує лише півголови. Підпливає до краю і відкриває пащу. Світлана Берзіна разом із працівниками зоопарку кидає їй яблука та груші. Бреста пережовує подарунки.

Години за дві іменинниця занурюється під воду так, що видно лише її спину. Гості починають розходитися. Біля басейну залишається великий букет квітів.

У природі ці тварини живуть 30–40 років. Рекорд довголіття — бегемот із Нью-Йорка, який прожив 58 років і 9 місяців.

×