— А ви понюхайте, як від нього тхне, — кривиться Василь Олійник, 56-річний охоронець заправки, вказуючи рукою на бетонний басейн на вул. Закревського, 21.

Чоловіки грають у доміно за столиком. Кажуть, як вітер повіє з боку басейну, "то хоч кості кидай і тікай звідси". Найбільше тхне в дощову погоду. Пройти біля нього неможливо.

У бетонній коробці плавають одноразові пластикові стаканчики, на дні — кілька автомобільних коліс. Пару жаб висунули з води голови. Охоронець каже, сміття до басейну викидають постійно.

Таких басейнів-охолоджувачів у Деснянському районі десять. За СРСР вода в цих конструкціях охолоджувала техніку в сусідніх гастрономах і овочевих магазинах. Потім магазини перейшли на холодильники з повітряним охолодженням. Валерій Єрьоменко, 51 рік, заступник директора КП "Ватутінськінвестбуд", яке утримує басейни на Троєщині, каже, що саме тому за басейнами не доглядали вже років десять. До кінця 2007-го вони мають "змінити орієнтацію".

— Грошей з бюджету не виділено. Тому цим займуться приватні підприємці. Сім басейнів у районі перекриють бетонними плитами, зверху поставлять малі архітектурні форми. Райдержадміністрація віддасть їх у оренду підприємцям, — каже Єрьоменко. — Ще три — по Закревського, 21 й 29, Сабурова, 3 — просто почистять, напустять водички й, може, зроблять підсвітку. Там біля них імпресіоністичні фігурки, тому МАФи поставлять поруч.

Валерій Іванович каже, що про будівництво фонтанів на місці басейнів мова не йде. Мовляв, це надто дорого, навряд чи хто з підприємців захоче так витрачатися

— Ми тільки-но думали приводити басейн до ладу, — каже Марія Соколовська, 50 років, замдиректора продуктового магазину по вул. Закревського, 21. — Магазин купили рік назад — тому не встигли. Справно платимо податок на землю — 1000 гривень щомісяця — і вважаємо басейн своїм. Самі його вичистимо й поставимо поруч кіоск, — додає вона.

Місцевих жителів не цікавить, хто саме чиститиме басейни.

— Аби тільки швидше, — каже Василь Олійник. — І кіоск хай ставлять. Тут магазинів небагато. Але глечиків нехай не чіпають — це вже наша місцева пам"ятка, — додає.

— Лучше, щоб кіоск інші будували, — приєднується до розмови сантехнік Олександр Влахно, 50 років. — Бо цей магазин — дуже дорогий.

×