"Бачили? Усі п"ять приїхали. Із понеділка підуть до школи", — каже літня жінка сусідці. Обидві сидять на лавці поблизу будинку N7 на вул. Якубовського на Теремках.
Нещодавно четверо братів і сестра Терентьєви повернулися з реабілітаційного центру до трикімнатної квартири. Півроку тому дітей покинула мати-одиначка. Спали на підлозі, харчувалися абияк. Старший — 19-річний Олексій Терентьєв заробляв вантажником.
— У листопаді зателефонував 14-річний Ростик. Сказав, що його, 10-річну Катю, 7-річного Діму та 4-річного Сергійка забрали до притулку на Маяковського. Я пішов до районної служби у справах дітей, — згадує Олександр Федорченко, 43 роки, хрещений одного з братів.
Федорченки оформили опікунство. Навчалися на спеціальних курсах. Нині піклуються про Терентьєвих. Олексієві зробили паспорт, приписне та військовий. Мати дітей, 41-річна Тетяна часто залишала їх на кілька днів, але поверталася. У листопаді 2007-го пішла назавжди. Ростик прогулював школу. Діти збирали пляшки, їли зі смітників. Іноді сусіди приносили харчі. У квартирі смерділо, сантехніка текла. Підлога на кухні прогнила. Працювала одна розетка. Жили діти без лампочок, увечері запалювали свічку. Коли Терентьєвих забирали до реабілітаційного центру, в них були воші. На кухні завелися хробаки. Родина мешкає на Якубовського п"ятий рік. Раніше жили в чотирикімнатній на Великій Васильківській, що в центрі міста. Мати її продала.
— Про цю родину ми знали давно. Намагалися проводити профілактичні заходи. А коли мати пішла від дітей, вирішили забрати їх до інтернату, — розповідає "ГПУ" Ірина Чернілевська, начальник служби у справах дітей Голосіївського району. — Коли прийшли вперше, діти втекли через балкон. Не хотіли, щоб їх роз"єднували.
— Я ховав малих у знайомого, коли приходили із соцслужби. Не хотів, щоб їх забрали в інтернат, — каже Олексій. — У мене був стрес, як мама пішла. А тут ще й дітей хотіли забрати.
Олексій у костюмі, тримає наймолодшого брата Сергія. Той бавиться іграшковим джипом. Катя показує свої малюнки.
— Найбільше люблю малювання, подобається читання й українська мова, — дівчинка тримає намальовані сонце й усміхнені квіти. — Мені в школі більше подобається, ніж у реабілітаційному центрі.
Упорядкувати помешкання Терентьєвих допомогла фірма "Інтермаш", де працює хрещений. Олександр Федорченко робив ремонт із Олексієм. Замінили підлогу, зробили стелі, поклеїли шпалери. Депутат Голосіївської райради Вадим Іванченко, 36 років, подарував телевізор, мікрохвильовку, DVD-програвач і пральну машину.
— Більш-менш упорядкували квартиру. Добре, що допомагає районна влада, — додає Федорченко.
Дмитрик бігає квартирою, за ним — Сергій. Катя розкладає речі в шафі.
— Час від часу вона пише мамі листи й лишає їх на підвіконнику. Не знає, куди відправляти, — говорить Ірина Чернілевська.
Діти не кажуть поганого про матір. Олексій згадує, що жили без конфліктів. Він хоче поговорити з матір"ю — не розуміє, чому вона так учинила.
Тетяну Терентьєву позбавили материнських прав у грудні. Якщо жінка виправиться, за рік їй можуть повернути опікунство над дітьми.
— Тетяна іноді приходить сюди, як стемніє. Не хоче, щоб її бачили. Льоша якось спитав — чого прийшла. А вона сказала: "Шкодую, що переписала на вас квартиру", — розповідає Олександр Федорченко. Хрещені говорять: насправді діти знають, де живе мати. Але нікому цього не скажуть.
Ростислав і Олексій — від одного батька. Катя, Діма та Сергій — від різних.
— Підозрюю, що Тетяна сама не знає, від кого Катя й Сергійко, — каже Олена Федорченко, 40 років, хрещена мати Ростислава. — Колись Тетяна приходила до нас щомісяця. Допомагали їй грошима, продуктами. Вона часто випивала. Але говорила, що з дітьми все добре.
Федорченки шукають Олексієві роботу. Він закінчив 9 класів, далі не навчався. Хлопець рано став дорослим. Приймав пологи в матері, коли народжувала Сергія.
Усі, хто хочуть допомогти родині, можуть звертатися до служби у справах дітей Голосіївського району, тел.: 8 (044) 287 81 08.
2 
7644
Коментарі