21 квітня київські школярі складали тести з української мови, а 28-го — з алгебри та історії. Як повідомив заступник мера 51-річний Віталій Журавський, свої знання за допомогою тестів перевіряли 95% київських випускників — усього 21 тис.

— Усе пройшло абсолютно прозоро й об"єктивно, — твердить він. — Тести — єдиний спосіб уникнути корупції в освіті.

Однак самі випускники та їхні викладачі не поділяють ентузіазму чиновника.

— Мені не сподобалося це нововведення. Багато питань не збігалися зі шкільною програмою. Доводилося відповідати на них навмання, — скаржиться учениця 11 класу середньої школи N73 Шевченківського району Анастасія Головненко, 16 років. — Буду рада, якщо хоча б на 70 відсотків я відповіла правильно.

Кожному школяреві на тестах давали зошит із питаннями на 16 аркушах та 2 бланки для відповідей.

— Нам казали, що для кожного будуть окремі питання, а виявилося, що вони однакові. Навіщо це робити, не розумію, — додає Анастасія.

Учитель української мови та літератури 73-ї школи Ліля Гниворибова, 49 років, також скаржиться на тести:

— На питання можуть відповісти лише студенти філологічних вузів, — каже вона.

Оцінки тесту, за бажанням старшокласників, їм зарахують як випускний екзамен у школі. Крім того, випускникам видадуть сертифікати, які можна подавати при вступі до вищого навчального закладу. Там на іспитах зобов"язані враховувати результати шкільних тестувань як вступні.

По Україні участь у тестуванні взяло значно менше випускників, ніж у Києві — 30%. Тести складали у 4 селах, 9 селищах та 59 містах.

×