Оренда майже 2, 5 тис м. кв дитсадка в столиці вузу обходиться всього в 6,5 тис грн.

Спритні ділки з приватного університету орендують дитячий садок за ціною трикімнатної квартири, самовільно добудовують поверхи и переобладнують приміщення. Місцева влада робить вигляд що не помічає порушень, повідомляє канал СІТІ.

Попри дефіцит у Києві кількість дитсадків з року в рік тільки зменшується. Лише за останні декілька років не за призначенням використано чи закрито більше сотні закладів для дошкільнят. Будівлі розбазарюються і використовуються тими, хто має добрі стосунки з чиновниками. Наразі це не поодинокий випадок, а радше сумна тенденція. Черги з дітей, які поки тільки уявляють, як виглядає дитячий садок, зашкалюють. Записуватися в чергу на дитсадок потрібно чи не від часів вагітності матері. Втім і це не гарантує мешканцям столиці омріяного місця. Навіть за місцем офіційної реєстрації можуть повідомити – групи переповнені, чекайте, коли старші діти підуть до школи.

За офіційними даними, дитячі садочки Києва відвідують близько 85 тисяч дітей. Укомплектованість дитсадків міста становить 108 дітей на 100 місць. Постійно функціонує 474 дошкільних навчальних закладів, 87 шкіл дитячих садків та 5 навчально-виховних комплексів. Згідно зі статистичними даними, своєї черги на місце під дахом дошкільного закладу на сьогодні очікують 6 тисяч дітлахів. Чиновники стверджують: говорити про якість навчання тих, кому пощастило потрапити бодай у переповнені групи, не варто. Щоправда, і вирішувати ситуацію депутати не поспішають.

Дошкільний освітній заклад № 574 на вулиці Мате Залки, 10-г, в Оболонському районі столиці став одним з тих, чиїм майно, яке перебуває у комунальній власності, нині розпоряджається приватна структура. Всі поверхи приміщення дитсадка давно експлуатуються і самовільно переобладнуються Київським славістичним університетом.

Студенти замість дітей

Цікаво, що, згідно з договором, приватний вуз лише орендує приміщення дитячого садка, сплачуючи при цьому орендну плату в розмірі майже 5,5 тисяч гривень і тисячу гривень на місяць як благодійний внесок за площу, увага, в 2 517 (!) квадратних метрів. Така мізерна плата за габаритні параметри, яка не змінюється упродовж 12 років, є далекою від ринкової. А в приміщенні третій рік поспіль активно проводяться ремонтні роботи, причому добудова третього поверху відбулася без наявності в керівництва інституту відповідної дозвільної документації на проведення таких заходів від інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю та пожежних інстанцій.

У зв'язку з цим керівництву університету навіть не вдалося найняти для виконання цих робіт професійних будівельних організацій – всі вони відмовилися проводити будівництво без необхідної дозвільної документації геологічних та інженерних інстанцій, боячись втрати ліцензії і кримінальної відповідальності за самовільне будівництво. Втім в самому виші з цього проблеми робити не стали, винайнявши приватних робочих, які погодилися "ремонтувати" під "чесне слово" керівництва вишу.

Про несанкціонованість будівельних робіт свідчить договір оренди нежитлового приміщення №16097, підписаний 11 липня 1999 року між управлінням майном Мінської районної державної адміністрації міста Києва (орендодавцем) та Київським славістичним університетом. Отже, згідно з ним, інститут має право проводити тільки "необхідні поточні ремонти". А, відповідно до пункту 5.2 розділу 5 про "Порядок користування орендованим приміщенням", орендар "не має права без дозволу орендодавця переобладнувати орендований будинок (приміщення), зводити на території нові будинки, прибудови, надбудови тощо. Роботи по переобладнанню та відновленню будинку (приміщення) можуть провадитися тільки за погодженою з орендодавцем проектно-кошторисною документацією".

Як нас запевнили в місцевій адміністрації, орендодавець надавав інституту лише дозвіл на проведення капітального ремонту приміщення та обладнання прилеглої території, а на проведення надбудови ніяких договорів чи актів підписано не було. Виникає питання: по якому праву інститут звів третій поверх, не маючи ні дозволів, ні спеціальних ремонтно-експлуатаційних договорів, а договір оренди при цьому не втратив чинності? І що більш суттєво – наскільки будівля колишнього дитсадка зі старими стінами та фундаментом взагалі придатна для добудови? Адже йдеться не про приватне житло, а про сотні студентів, які щоденно відвудують пари, а значить наражаються на небезпеку.

Керівництво університету із незаконністю своїх дій не погоджується: "Ми мали всі необхідні дозволи з райдержадміністрації, які були передані в міськраду. Як же ж ми могли почати роботу без наявності відповідних дозволів? Коли нам здали дитсадок в оренду, тут було практично повне розвалля. Інститут усе відновив та відремонтував власними коштами на першому й другому поверхах. Ремонт ми розпочали приблизно три роки тому, влітку добудували третій поверх для зручності навчального процесу", – зазначив у коментарі проректор Інституту економіки та управління Київського славістичного університету з господарсько-адміністративної роботи Микола Загной. Декан Інституту економіки та управління Київського славістичного університету Володимир Лук'янов додає: "У нас були потрібні дозволи. До того ж добудову третього поверху ми здійснювали влітку, аби не відволікати студентів від навчання. Ми навіть сесію задля цього раніше закінчили".

Сесію, може, раніше й закінчували, а от ремонт і добудову згортати ніхто ще й не збирався. У стінах закладу й нині витає запах свіжої фарби, а на першому поверсі й досі стоять каністри з білилами та напівпорожні пляшки з фарбою. Закритий для проходу і один з виходів на третій поверх. До того ж на подвір'ї інституту красується підйомний кран і стоси цеглин, готових до експлуатації.

Якщо міська влада проводить активну роботу над поверненням приміщень дитсадків в законну власність освітніх структур, як вони збираються це робити з будівлею за адресою вулиця Мате Залки, 10-г? Адже тепер кімнати будівлі й, власне, саме приміщення повністю переобладнані під потреби навчальних занять для студентів, а не для дітлахів дошкільного віку. Навчальні аудиторії, кабінети деканів і його заступників, центри студентського самоврядування – для іграшок і дитячих ліжок в цьому приміщенні місця більше не залишилося. Більш того, у приватних бесідах місцеві чиновники зізнаються – ремонтні роботи в дитсадку явна ознака того, що Київський славістичний університет вважає це приміщення майже своєю власністю, посилаються на "кришу" у високих кабінетах, яка дозволить продовжувати договір аренди вічно.

×