Марія Зарембська вишиває 60 років

 

"Не фотографуйте зненацька! Мушу одягти улюблену вишиванку, — попереджає вишивальниця Марія Зарембська, 68 років. — Знаєте, цій сорочці більше тридцяти років. А правда, досі як нова?"

Півтисячі робіт Зарембської зберігаються у майстерні "Рідна хата" на вул. Костьольній, 6, у центрі столиці. Жінка вишиває 60 років. У дитинстві була непосидючою. Мати навчила її вишивати, аби чимось зайняти. Каже, вишивка заспокоює, знімає стрес.

Спускаємося сходами у напівпідвальне приміщення галереї. У кімнаті кілька одягнених у вишиванки манекенів, на стінах і столах вишиті рушники й скатертини. Навіть штори на вікнах — вишиті. Майстриня демонструє стильну білу сукню, вишиту червоними квітками. Два місяці тому її брала на власне весілля киянка. Грошей за такий прокат Марія Іванівна не бере. Але й дає таку вишиванку не всім.

— Хіба бачу, що людина порядна і поверне сукню чи сорочку.

Майстерня розташована в найменшій кімнаті. Тут Зарембська вчить дівчат вишивати хрестиком, напівхрестиком, ретязем, штапівкою, кривульками, зерновим виводом, низинкою, лиштвою.

— А от 10 років тому на мої заняття ходили лише хлопці. 12 курсантів із військового училища на Лук"янівці. Не вірите? Спєрічев, їхній командир, теж не вірив. Мусила йти в училище аби підтвердити, що хлопці справді щосуботи вишивають у мене на Костьольній, — сміється майстриня.

Згадує, як до неї нещодавно приїжджав із Одеси Максим Бабич, колишній курсант, її учень. Хвалився, що вишиває нареченій костюм, у якому вона піде до шлюбу.

Навіть штори на вікнах — вишиті

На столі між манекенами стоїть скринька з написом — "Для оплати за оренду". Жінка неохоче говорить про фінанси.

— Виставка безкоштовна. Якщо відвідувач хоче, то кидає гроші в скриньку. До 2005-го я платила символічну оренду з пенсії. Три роки тому Шевченківська рада підвищила оренду в кілька разів. Зараз мені допомагають її платити учні, спонсори, відвідувачі, — каже майстриня.

Зарембська боїться, що після смерті роботи пропадуть, а в приміщенні відкриють розважальний заклад. Тому вона хоче перетворити галерею на Музей вишиванок.

— Це довга процедура, боюся, що не встигну, — зітхає. — А це ж усе моє життя, вишите на полотні.

Власних дітей у жінки немає. Каже, що через захоплення все життя була самотньою.

"Рідна Хата" існує на Костьольній 14 років. Жодної роботи Марія Зарембська не продала. Сорочку вишиває по два-три місяці.

— Так сталося, що мої роботи — це моя сім"я, мої діти. А дітей — не продають, — каже майстриня.

×