— Альо! Во дурак, а?! Я ж тобі кажу — факс прийми! — горланила на все поштове відділення жінка-касирка з фарбованим червоним волоссям.

Таке можна було почути минулої неділі у відділенні "Укрпошти" на вулиці Костянтинівській (Поділ). До каси підійшов чоловік на вигляд років 25-ти, попросив дві поштові листівки. Потім витяг із портфеля аркуш паперу з резюме. Простягнув касирці й попросив скинути його по факсу. Жінка тричі набирала номер, але щось не виходило. Зрештою почала нервуватися та лаятися. Черга з п"яти осіб протягом кількох хвилин слухала це.

— Нє-а, це ви "старт" нажимайтє, а не я! Нє, ну ди-и-и-ибіл, а? — кричала в слухавку касирка. Коли з"єднання зникало, нервово кидала слухавку.

Черга встигла вивчити всі дані чоловіка. Хтось навіть сказав: навряд чи солідне київське підприємство зверне увагу на резюме, яке надходить із таким "звуковим супроводом". Та той лише всміхався.

×