73-річна Євдокія Коротчук народилася в багатодітній родині в Тарасівці на Київщині. Працювати жінці довелося з 7 років. Не покладала вона рук до останніх днів.
— Мама все життя несла свій хрест. Найнялася працювати до чужих людей після першого класу, — розповідає 45-річна донька Тетяна. Більше ніде не вчилася. Домогосподаркою робила в професора політеху. Після цього черговою в гуртожитку та прибиральницею. Уже вийшла на пенсію, а доглядала 32-річну мою сестру Оксану, вона інвалід.
Чоловік Євдокії Григорівни помер 6 років тому. До цього жінці доводилося доглядати і його, тяжкохворого.
У день, коли померла її мати, Тетяна була в гостях у сусідів. Тільки-но повернулася, як зателефонував сусід. Сказав, що мама заслабла.
— У нього був такий тон, що в серці щось йокнуло. Я викликала таксі, приїхала, а мама вже хрипіла. Її останньою фразою було "Ти прийшла уже...", і померла в мене на руках, — розповідає Тетяна.
Сестру-інваліда Тетяна забере до себе, в квартиру на Новобіличах. Мати взяла слово з доньки, що не здадуть Оксану в жодний заклад для хворих.
Коментарі
1