Прийняли мовний закон: що змінилось

Минув рік з часу ухвалення закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

"Чимало статей, частин і підпунктів закону, які вказані у прикінцевих та перехідних положеннях, ще не набрали чинності, а деякі лише почали діяти. В законі це розписано детально. Відтермінування чинності складає від пів року до 5 років, а одну норму почнуть застосовувати аж 1 січня 2030 року", - пише для "Радіо Свобода" експерт з питань мовної політики Тарас Марусик.

Закон викликав численні протиріччя в українців та напади з боку сусідів, але все ж кардинально вплинув на суспільне та політичне життя. Нині українська у парламенті звучить набагато частіше ніж в усіх попередніх скликаннях. Виступи російською припинилися і першим зробив це російськомовний голова парламенту Дмитро Разумков.

Закон вплинув на органи місцевого самоврядування, змусивши політичних діячів, таких як Генадій Кернес, розмовляти державною мовою.

Харківський стадіон "Металіст" і футбольний клуб "Шахтар" Донецьк отримали штраф за російськомовні оголошення під час футбольного матчу Ліги чемпіонів, що продемонструвало силу закону та виключило майбутні подібні випадки.

Підприємці українізували більшість вивісок та реклами. Українською почали користуватися працівники сфери послуг.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Офіс мовного омбудсмена запустять. Якщо в нас іще правова держава" - Роман Матис

Попри значний позитив, на думку Тараса Марусика, залишається гостра проблема саботування закону деякими представниками влади та майже повна їх безкарність. Вони чинять словесні атаки, піддаючи сумніву легітимність закону та свідомо ігнорують його окремі положення.

Реагувати на це мала уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова, призначена урядом Гончарука з порушенням термінів, 27 листопада 2019 року. Свою діяльність мала розпочати за півроку з дня призначення, але нещодавно написала заяву про відставку. Марусик підкреслює бездіяльність обмудсмена, слабку комунікацію з громадянським суспільством й активістами, а найбільшою помилкою називає залежність від міністра Володимира Бородянського, який лобіював її призначення.

Нині багато людей, які втішилися законом і сподівалися на його швидку дію, перебувають у стані розгубленості або обурення.

×