Мовознавця засудили до заслання

25 листопада 1892 року в Чернігові народився український мовознавець та лексикограф Всеволод Ганцов.

Зі школи він почав займатися українською та російською діалектологією та історією мови. Його 1-ю науковою публікацією стало "Описание говора села Патюти Козелецкого уезда Черниговской губернии".

3 1 жовтня 1918 року Ганцов отримав відрядження до Київського університету святого Володимира з підвищеною професорською стипендією терміном на 2 роки. 3 21 лютого 1919 року він почав працювати в Українській академії наук як постійний член i секретар Комісії по складанню академічного словника живої української мови. Був керівником комісії з червня 1920 року по серпень 1929 року.

3 19220-го Ганцов увійшов до складу науково-дослідної кафедри мовознавства при Київському університеті як науковий співробітник. З 1925 року обраний дійсним членом кафедри і керівником її секції української мови. Займався діалектологією, історією української мови, українського правопису, лексикографії. У праці "Діалектологічна класифікація українських говорів" він розробив наукові засади діалектологічного членування української мови.

Ганцов став автором розділу "Фонетика" у проєкті українського правопису 1926 року. З 5 грудня 1927-го по 21 лютого 1929 року перебував у закордонному відрядженні в Берлінському університеті. Там ознайомився з методикою організації праці по складанню лінгвістичного атласу німецької мови. Бачився з українськими емігрантами.

21 серпня 1929 року Ганцова заарештували за звинуваченням у причетності до сфальсифікованої ДПУ "Спілки визволення України". Обвинувачення заперечував, але був засуджений до 8 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки нібито за роботу на СВУ. Суд заявив, що він отримував завдання від емігрантів у Берліні.

Після 21 серпня 1937 року Ганцова продовжували утримувати у Соловецькій тюрмі. У травні 1938 року він отримав ще 8 років виправно-трудових таборів. На його клопотання не відповідали.

Всеволод Ганцов вийшов на волю в грудні 1946 року. Вирушив до Запорізької області, де в Обіточненському агрономічному технікумі працювала його сестра і де мешкала 80-річна мати. Завдяки підтримці інших мовознавців він отримав посаду позаштатного співробітника Інституту російської мови АН СРСР в секторі "Словника мови О. С. Пушкіна". У грудні 1949-гоГанцова знову заарештували і кинули за ґрати до Володимирської слідчої в'язниці. Його оголосили соціально небезпечним елементом та заслали до селища Караул Усть-Єнісейського району Таймирського національного округу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затвердили новий український правопис

Восени 1956 року мовознавець зміг повернутися в Україну. Постійно мешкав у Чернігові. Його наукові здобутки визнавали вчені, але влада не давала йому реабілітацію. Він писав листи до керівників СРСР. 1958-го Ганцова реабілітували та призначили пенсію у 52 рублі. Врахували лише роботу бухгалтера на півночі.

Всеволод Ганцов помер 5 жовтня 1979 року у Чернігові.

×