пʼятниця, 22 червня 2018 03:31

Фемінітиви притаманні українській мові, це не якесь нове явище - мовознавиця

Автор: Мар'яна Чорнієвич
  "Діаспора до фемінітивів ставиться по-іншому, ніж ми. У них ця традиція не була перерваною", - Олена Синчак
"Діаспора до фемінітивів ставиться по-іншому, ніж ми. У них ця традиція не була перерваною", - Олена Синчак

До 1940-х років у Львові люди використовували фемінітиви. Чому вони зникли, розповідає мовознавиця Олена Синчак.

"Проблеми не було. До приходу радянської влади фемінітиви були активно присутні в літературі, газетах. Це не нове явище. Наприклад, почитавши листи Наталі Кобринської до Франка чи її публікації в газетах бачимо фемінітиви, вона писали "патріоти і патріотки". Вона, як феміністка, як провідниця руху бачила потребу наголошувати на подвійних формах", пояснює вона.

Чому про фемінітиви заговорили саме тепер?

— Жіночий рух активізувався і це зараз на часі. Фемінітиви, як один з інструментів провідниць жіночого руху. Вони говорять про гендер і права жінок.

У часи незалежності зайшла мова про українськість. Але це не було конкретно. Українську мову відроджували без розуміння того, що для цього треба робити. Для цього потрібно повертати великі пласти забутих слів, серед них і жіночі назви професій.

Той напрям української мови, у якому вона зараз розвивається, існує під впливом російської. Норми не вживати фемінітиви списані саме з російської мови. Словацька, чеська, хорватська – в усіх цих мовах і також тих, які далі від Росії, присутні фемінітиви. Мені видається, що є більше сенсу спрямовувати українську мову в русло ближче до інших слов'янських мов.

Хто мав почати чи скеровувати це?

У світі мовне планування робиться державними механізмами. Але поки що у нас навряд чи можуть відбуватися якісь мовні зміни на законодавчому рівні.

Зараз медіа є тією силою і потугою, що запускає багато мовотворчих процесів. І було б добре, якби медіа самі усвідомлювали свою вагу у цьому процесі. Важливо шукати, знаходити і користуватися гендерно чутливою мовою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому в українській мові слід вживати фемінітиви

Слово "юнка" в українську мову ввів Тичина, Драй-Хмара - "юниця". Є ще в Україні письменники, які збагачували мову фемінітивами?

Наталена Королева створила цинтаврессу - від кентавра, їздкиню - жінка, яка їде на коні. Але вони не увійшли в обіг.

Чи можемо сказати, скільки фемінітивів зараз існує в українській мові?

По тому, що вдалося зафіксувати мені, можу сказати, що за 10 років кількість збільшилася в 10 разів. У 2000-х роках це було 50 нових слів. Зараз – більше 500. Це новотвори. Загалом словник фіксує десь 3,5 тис. фемінітивів. Але у ньому є багато таких, які не надають жінці статусу у суспільстві.

Рівність - розвиток тієї лексики, яка стосується заняття жінки. Зараз на рівні розмов ми або використовуємо фемінітиви, або не використовуємо. Але коли на державному рівні йдеться про присвоєння якихось посад, то вони всі зводяться до чоловічого слова. Потрібно розвивати цей потенціал, щоб жінки казали "так, я – директорка і хочу називатися так, а не директором".

Є інтернет-ресурси, де б охочі могли ознайомлюватися з фемінітивами?

Така платформа розробляється. Волонтерка Ґабріела Медвецька допомагає нам створити цей сайт. Взяла всю добірку із словника, ми доповнюємо їх тими новими. За задумом проекту, потім ми будемо працювати з цими словами у експертних групах. Люди зможуть долучатися до роботи. Вносити свої слова і паспортизувати їх.

Це буде способом низового планування мови, оскільки держава не запускає таких рухів згори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Членкиня, філологиня, фотографиня - в українській мові радять вживати фемінітиви

Які фемінітиви повертаються до нас із тієї давньої традиції?

Активно використовують слово "членкиня". У 1930-х роках були форми членка, члениця, членкиня. Радше йдеться про забуті словотворчі моделі. Наприклад, у своєму словнику Агатангел Кримський пропонує фемінітив "виборниця". Тепер же ми вживаємо "виборчиня". Випрацювалася інша модель.

Дослідник Іван Ковалик писав, що фемінітиви - ознака української мови. Це наближає її до слов'янських мов і робить центральноєвропейською мовою.

Чому фемінітиви часто використовують з насмішкою і певним глузуванням?

Через низький статус жінки в українському суспільстві. І він закріплюється за усім, з чим пов' язана жінка.

Одна скандинавська дослідниця вивчала 7 мов, у яких є категорія роду, щоб подивитися, яку стратегію обирає мова. Як люди реагують на ці слова і наскільки фемінітиви приживаються. І дійшла висновку, що статус жінки у суспільстві і наскільки стосунки між чоловіками і жінками рівні, визначають позитивне сприйняття фемінітивів.

Діаспора до фемінітивів ставиться по-іншому, ніж ми. У них ця традиція не була перерваною.

Автор: Мар'яна Чорнієвич
 
Фемінітіви — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей, незалежно від їхньої статі): льотчик — льотчиця, письменник — письменниця, професор — професорка, директор — директорка, очільник — очільниця тощо.
Зараз ви читаєте новину «Фемінітиви притаманні українській мові, це не якесь нове явище - мовознавиця». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі