Балки і крокви просочують біозахистом

Автор: WWW.PROFFIDOM.RU
  Дерев’яні частини даху оброб­ляють вогнебіозахистом, коли з них уже складений каркас. Можна замочувати в розчині, доки балки, крокви і шалівка ще на землі. Тоді ефект кращий, однак майстри мають працювати в захисних рукавицях
Дерев’яні частини даху оброб­ляють вогнебіозахистом, коли з них уже складений каркас. Можна замочувати в розчині, доки балки, крокви і шалівка ще на землі. Тоді ефект кращий, однак майстри мають працювати в захисних рукавицях

Мінеральною ватою утепляють наступного року

— На третій рік життя в будинку почалися проблеми зі здоров'ям, — говорить 45-річний Віктор Федченко з міста Сміла на Черкащині. — Хворіли діти, дружина, я. Жменями пили антибіотики. Списували на екологію, слабкий імунітет.

Недуги дихальних шляхів у Федченків мали бактеріальне походження. Виявилося, в будинку було багато грибків.

— Не міг зрозуміти, де вони взялися, — продовжує. — Ми почали провітрювати й прибирати хату частіше, мили хлоркою, сильніше топили. Потім почорнів гіпсокартон на стелі, в одному місці відпав. Підколупнув його і жахнувся — всередині все чорне від грибків. Роз'їдали балки. Гіпсокартон перетворили на труху.

Улітку чоловік зняв весь гіпсокартон, паробар'єр. Витягнув мінеральну вату, якою була утеплена стеля. Балки і крокви вимив хлоркою, висушив тепловою гарматою й обробив біозахистом. Проблеми зі здоров'ям зникли.

— Про захист від грибків згадують, коли вже пізно, — каже будівельник 50-річний Михайло Поліщук із міста Рахів Закарпатської області. — На виправлення помилок витрачають багато грошей, часу і нервів.

Радить, як захистити будинок від грибків.

— Найчастіше заводяться на деревині — балках, кроквах. Тільки тих, що наглухо зашиті з усіх боків паробар'єрами, гідробар'єрами, запаковані мінеральною ватою.

Раніше люди будувалися повільно, бо матеріали були недоступні. Потихеньку стягували на ділянку щебінь, пісок, заготовляли деревину. За кілька років всі ті балки і крокви висихали на кістку, волога вивітрювалася. Клали на дах уже сухі. Плівками-паробар'єрами-гідробар'єрами не зашивали наглухо, бо тоді так не робили. Перекриття утеплювали в кращому разі керамзитом. Сьогодні майстри працюють зі свіжопиляним матеріалом, усі балки одразу запаковують. Волозі зсередини ніде дітися. Утворюється ідеальне середовище для грибків.

Дерев'яний каркас даху чи перекриття не рекомендує утепляти першого року.

— Найкраще, щоб деревина вилежалася і висохла на якомусь горищі рік-два, — каже Михайло Петрович. — Але ніхто не чекає. Майстри не хочуть працювати із сухим. Бо половина балок покрутилася, гвіздка не заб'єш, пилка швидко тупиться.

Люди зводять дах зі свіжопиляної деревини.

— Так можна. Але не зашивайте все першого року. Хай вимерзне за зиму, висохне за літо, — продовжує. — Потім дерев'яні елементи обробіть біозахистом. Продається в каністрах або сухим у пакетах. Він просочує деревину, робить її непридатною для грибків, жуків-короїдів, шкідливих комах. Є навіть вогнебіозахист. Балки стають негорючі.

Михайло Поліщук радить ставити на дах вентиляційні грибки — душники. Підшивку робити із сайдингу чи металопрофілю з вентиляційними отворами.

— Це не маркетинговий хід для викачки грошей, як вважають майстри, — говорить Поліщук. — А необхідність. Особливо, якщо в будинку весь дах забитий теплоізоляцією. Волога всередині все одно є, їй треба кудись подітися.

Зараз ви читаєте новину «Балки і крокви просочують біозахистом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі