Збільшили кількість предметів з українською мовою викладання

4 березня 1891 року Міністерство освіти та віросповідань Австро-Угорської імперії в програмах навчальних курсів вчительських семінарій Львова, Тернополя і Станіслава, сучасний Івано-Франківськ, збільшило кількість предметів з українською мовою викладання.

Міністерство юстиції 9 червня 1891-го видало розпорядження в іпотечних книгах записи робити мовою подання. Галицьке намісництво зобов'язало урядові органи вести листування з українцями українською мовою. Це не завжди виконували.

На державних установах поряд з німецькими та польськими написами почали з'являтися українські. Наступного року в школах запровадили український фонетичний правопис. Австрія шукала шляхів врегулювання українсько-польського протистояння в Галичині. Хотіла здобути лояльність українців. Боялася, що на них почне впливати Російська імперія.

Намісник імператора в Галичині Казимир Бадені оголосив політику лояльності до українців під назвою "Нова ера". Водночас він перешкоджав обранню українських депутатів до Сейму. Офіційного документа з переліком конкретних умов угоди не уклали. Українські діячі усно домовлялися з австрійською владою. Ішлося про відкриття кількох українських середніх навчальних закладів, українських кафедр Львівського університету, розширення сфер вживання української мови.

Нова політика активізувала діяльність "Просвіти", Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, страхового товариства "Дністер". Українці стали друкувати більше книжок, історика Михайла Грушевського призначили професором Львівського університету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запрацював закон про двомовні школи

1897 року Бадені наказав армію розігнати протестувальників. Вони виступали проти зловживань на виборах. Австрійці під різними приводами позбавляли права голосу українських активістів. Водночас вносили до списків мертвих. Голоси селян купували за ковбасу та горілку. Українські діячі зрозуміли, що не треба чекати лояльності від Відня. Перейшли до радикальної боротьби за національні права.

×