Року 1720-го козак Балясний попросив у гетьмана Івана Скоропадського дозволу закласти селітровий завод поблизу сотенного містечка Веприк Гадяцького полку, сучасна Полтавщина. Селітру тоді виробляли з березового гілля й використовували в гарматній справі та для вибілювання полотна. Балясний дістав згоду й 1722-го відкрив підприємство. Два роки справи йшли як по маслу. А на третій одержав наказ від дружини гадяцького полковника Михайла Милорадовича перестати варити селітру.
Конфлікт розростався, і не дочекавшись його розв'язання, Балясний помер.
Син Балясного по смерті батька зважився подати скаргу голові Малоросійської колегії. Дізнавшись про це, Милорадович розлютився. Викликав Балясного-сина й зажадав доповнити акт на веприцький завод додатком про відступ буртів. Козак не здавався. Полковник сів на коня й гнав бунтаря поперед себе 30 верст без упину. Пригнав на свій хутір і два дні тримав у індичнику...
Про те, як полковник Милорадович таки відібрав завод у козака-підприємця читайте у журналі "Країна" № 71 від 13 травня 2011 року
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн
3 
35413
Коментарі