1 грудня 1934 року в СРСР, за ініціативи Сталіна, прийняли постанову "Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терактів", що започаткувала державний терор. Підставою стало вбивство того ж дня у Ленінграді першого секретаря місцевого обкому партії Сергія Кірова.

Комуніста-високопосадовця вбив пострілом в потилицю дрібний службовець Леонід Ніколаєв. За однією із версій застав Кірова зі своєю дружиною, а за розсекреченим щоденником, прагнув помститися за звільнення з Інституту історії партії.

Після убиства Ніколаєв намагався покінчити життя самогубством, але його схопили раніше. Під тиском зізнався, що є "контрреволюціонером", членом так званого "Ленінградського центру". Пізніше Микита Хрущов стверджував, що вбивство організував сам Сталін і НКВД.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменника звинуватили у вбивстві високопосадовця

Як би там не було, вбивство соратника Сталіна стало приводом для масової чистки опозиції всередині партії та переслідування "антирадянських елементів", до яких потрапляли усі неугодні. За постановою від 1 грудня, слідство отримало право вести справи обвинувачених у тероризмі в прискореному порядку - протягом 10 діб, без адвоката та відкритості, з негайним виконанням вироку, який заборонялося оскаржувати. Суди отримали право заслуховувати справи навіть за відсутності обвинуваченого.

29 грудня Ніколаєва та інших "викритих" членів "Ленінградського центру" розстріляли. Згодом розпочалася тотальна чистка партійного апарату - провели більше 6 тис. арештів та безліч страт.

Вважають, що постанова від 1 грудня запровадила поняття "терор" в рамки радянського законодавства та стала юридичною основою для майбутнього сталінського Великого терору, жертвами якого стали сотні тисяч людей.

×