1-й номер українськомовного сатиричного журналу "Шершень" вийшов у Києві 19 січня 1906 року. Наклад одразу ж вилучили жандарми.

Незадовго до того в Російській імперії скасували заборону на друк українською мовою та пом'якшили цензуру, що дало змогу створювати українську пресу. Одним із ідейних організаторів нового гумористичного видання став онучатий племінник Тараса Шевченка Фотій Красицький. Видавцем і редактором став громадський діяч Володимир Лозинський.

Перші редакційні збори журналу відбулися в будинку №15 на Андріївському узвозі. Пізніше редакція перебралася в будинок на теперішній вулиці Олеся Гончара. Контора розташовувалася на Хрещатику, 14.

Попри повну конфіскацію 1-го випуску, журнал продовжили випускати. Майже всі жарти в ньому стосувалися тодішньої політики та суспільних проблем. Дописували до нього Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький, Леся Українка, Агатангел Кримський та інші. У журналі також з'явилися перші малюнки й карикатури, виконані професійними художниками.

Проіснував "Шершень" до липня 1906-го. За цей час редакції вдалося видати 26 номерів журналу. Тоді ж у видавництва почалися фінансові проблеми, адже жарти на одні й ті ж теми людям приїдалися. Погрожувала і влада. Але з яких причин його закрили достеменно невідомо.

1908 року журнал з однойменною назвою вийде в Нью-Йорку. А ідейним продовжувачем київського "Шершня" вважають тижневик "Народна Воля", що видавався 1911-го на кошти Українського Робітничого Союзу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журнал 1906 року заборонили за вірш Шевченка

 

×