3 серпня 1992 року Леонід Кравчук і Борис Єльцин підписали в Ялті угоду про принципи формування ВМС України та Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР.
Сторони ухвалили рішення про виведення ЧФ зі складу Об'єднаних збройних сил СНД і про його спільне використання Україною і Росією впродовж трьох років. Це назвали перехідним періодом. Статус останнього мали визначити окремою угодою, яку були зобов'язані підписати до 1 жовтня 1992-го.
Президенти України та Росії на перехідний період спільною згодою мали призначати Об'єднане Командування флотом. Комплектування кораблів мало проводитися призовниками України та Росії в рівній пропорції. Військовослужбовці складали присягу державі, громадянами якої вони є. А військово-морську символіку флоту мали визначити й затвердити президенти впродовж 1 міс.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна мала забрати Чорноморський флот собі, але не зробила цього. Так почалася трагедія – Володимир Огризко
Сторони визнали доцільність проведення політики, спрямованої на перетворення Чорного моря в без'ядерну зону, територію миру і стабільності. А до закінчення перехідного періоду всі проблеми Чорноморського флоту мали розв'язувати відповідно до угоди між Україною та Росією про подальший розвиток міждержавних відносин, де йшлося про утримання від будь-яких односторонніх дій.
За кілька років Москва забере собі всі найкращі й найновіші кораблі. Також росіяни неохоче покидатимуть Севастополь, бо сподівалися на його передання РФ.
5 квітня 1992 року Чорноморський флот перейшов в адміністративне підпорядкування Міністерству оборони України. Відповідний указ підписав тодішній президент Леонід Кравчук. Документ дав офіційну підставу для початку формування власних Військово-Морських сил.
Серйозні протиріччя між Україною та Росією щодо Криму почалися 1992-го. РФ почала активно перешкоджати процесу переходу флоту під контроль України. 11 квітня 1992 року президенти Росії Борис Єльцин і України Леонід Кравчук зупинили дію указів про передання Чорноморського флоту під юрисдикцію своїх країн.
Після розвалу СРСР у Києві не знали, що робити з Чорноморським флотом. Головний штаб ВМС Росії зміг схилити на свій бік більшість особового складу флоту. Командувач флоту Ігор Касатонов віддав розпорядження не складати присягу на вірність народу України, допоки керівництво держав не домовиться остаточно, кому належить ЧФ.
Спочатку Київ і Москва домовлялися поділити флот навпіл. 3 вересня 1993-го планували чергові переговори в Масандрі між українською і російською делегаціями. Росіяни хотіли мати українську частину флоту в обмін на газові борги. Кравчук погодився за скасування боргів за газ віддати Росії весь флот і його інфраструктуру.
4 
35413
Коментарі