Учені спробували з'ясувати, навіщо в середньовіччі люди розривали могили й забирали деякі предмети, залишаючи коштовності.
Традиційно такі дії кваліфікували як пограбування. Але дослідники повторно проаналізували розкопані в давнину цвинтарі з п'яти регіонів Європи. І встановили, що між VI - VIII ст. люди відкривали могили й вилучали предмети з причин, не пов'язаних із мародерством. Найчастіше вони розривали поховання віком приблизно 25 років, повідомляє Live Science.
"Ретельно добирали речі для вилучення. Особливо забирали брошки в жінок і мечі в чоловіків. Натомість залишали в трунах багато цінних речей, навіть предмети з дорогоцінних металів, зокрема золоті або срібні підвіски", - розповів автор дослідження Елісон Клевнас.
Учені також помітили, що предмети, вилучені з могил, перебували в жахливому стані й у подальшому використанні не було сенсу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Робітники метро натрапили на давнє поховання матері з немовлям, пограбоване мародерами
Вважають, що мотиви відкриття могил могли бути різними в різних містах. Але той факт, що найчастіше забирали саме зброю та брошки, навів учених на думку про символічну мотивацію.
"Мечі й брошки - одні з найпоширеніших символічних предметів у могилах того часу, - сказав Клевнас. - Їх передавали з покоління в покоління як родинні реліквії та клали небіжчикам як дари. Це предмети, що використовувалися для зв'язку людей. Були сповнені історією та спогадами. Тому ймовірно, що родичі витягували їх саме з цих причин".
Звичай повторного відкриття могил поширився Західною Європою з кінця VI - кінця VII ст. Пізніше такі практики були пов'язані переважно з умисним пограбуванням.
2019 року будівельники виявили 115 фрагментів кісток на подвір'ї 200-річного приватного будинку в Абердині, Шотландія. Викликані поліцією дослідники встановили, що кістки належали сімом особам. Їхні тіла використали для медичних досліджень, а згодом сховали.
Люди жили між 1750-1850 роками. Двоє з них були дітьми. На тілах проводили різні медичні процедури, зокрема краніотомію або трепанацію черепа.
Припускають, що розкопували й практикувалися на них студенти й викладачі медичного факультету Абердинського університету - одного з найкращих медичних закладів у Британії того часу. Після експериментів і занять тіла ховали потайки, закопуючи на подвір'ях, щоб уникнути законних покарань.
У той час у Британії діяв закон, який обмежував жорстоку практику "анатомізації". Її кульмінацією для суспільства стали 16 жорстоких убивств людей ірландськими іммігрантами Вільямом Берком і Вільямом Геєром, відомі як Вест-портські вбивства. Чоловіки продавали трупи для лекцій з анатомії відомому хірургу Роберту Ноксу.
Коментарі