5 травня 1984 року в лікарні міста Перм помер український дисидент, мовознавець, член-засновник Української Гельсінської групи 57-річний Олекса Тихий.
Він народився 27 січня 1927 року на хуторі Їжевка у Костянтинівському районі Донецької області.
Закінчив філософський факультет Московського університету.
Тихий переклав з польської книжку про Тараса Шевченка "Українські ночі, або Родовід генія" Єжи Єнджеєвича. Для своїх синів збирав вислови видатних людей про мову, уклав словник покручів української мови.
"Не біда, а вина кожного інтелігента, кожного, хто здобув вищу освіту, обіймає керівні посади, а живе тільки для натоптування черева, байдужий, як колода, до долі свого народу, його культури, мови", – вважав Олекса Тихий.
1956 року виступив проти придушення революції в Угорщині. Написав свій протест проти агресії та відправив його в Москву до ЦК КПРС. 15 лютого 1957 року його арештували за звинуваченням у наклепі. Тихий отримав 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років позбавлення громадянських прав. Був зісланий до Мордовії, рік провів у Володимирській тюрмі. В ув'язненні здружився з композитором Василем Барвінським, з лікарем Володимиром Кархутом, з Юрієм Литвином та Левком Лук'яненком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помер чоловік, який написав Акт незалежності, а в державі навіть жалоби не оголосили
У Пермському таборі йому поставили діагноз - рак шлунка з метастазами. Знеболювальні пропонували в обмін на покаяння.
"Я знаю, що загину, але хтось мусить бути першим", - казав Тихий друзям.
19 листопада 1989 року прах Олекси Тихого перепоховали на Байковому кладовищі в Києві поряд із прахом Василя Стуса та Юрія Литвина.
Установчий з'їзд Української Гельсінської спілки завершився 30 квітня 1990 року. Учасники вирішили розпустити організацію та на її основі створили Українську республіканську партію.
2 
35413
Коментарі