В містечку Йем в Дербіширі біля Лондона 17 вересня 1665-го зафіксували перші смерті від бубонної чуми. Чума поширилася півднем Англії і дійшла до Лондона другою хвилею. Там вже фіксували смерті із весни.

Причина чуми була невідома. У місті оголосили карантин і закрили всі виїзди і в'їзди. Король Англії Карл II разом з сім'єю і наближеними покинув Лондон і виїхав за місто. Так зробили і найбагатші міщани. З'явилися перебої із доставкою їжі і товарами першої необхідності.

Школи і коледжі закрили на карантин. Ніхто нічого не брав з рук незнайомців, монети в крамницях зберігали у воді. Міська влада найняла лікарів і організувала ретельне поховання жертв. У разі смерті від чуми будинок померлого відразу ж закривався на 40-денний карантин, вхідні двері позначали червоним написом "Господи, помилуй". Перед будинком ставили стражника.

Лондонців насильно змушували ароматизувати будинки перцем, ладаном і хмелем та курити тютюн. На міських площах безперервно палили багаття в спробі очистити повітря.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хвороба забрала життя 5% населення Землі

Лазарети були переповнені. Спеціально найняті люди їздили по місту, закликаючи мешканців виносити мертвих, щоб потім відвезти купи тіл на візках. Хоронили за містом у спільних могилах. Скоро візків стало не вистачати, і трупи почали складати біля будинків.

Якщо до епідемії у місті за тиждень помирало до 300 людей, то у жовтні померло більше 7 тис. лондонців.

Епідемія чуми закінчилася у вересні наступного року. Тоді спалахнула Велика Лондонська пожежа, яка за 4 дні знищила усі заражені чумною палочкою будинки в центрі міста. Хоча випадки зараження і хвороби ще траплялися, у Лондон повернувся король зі своїм двором.

Велика чума 1665 року стала останнім великим спалахом чуми в Англії. З 460 тис. жителів Лондона в результаті епідемії загинуло більше 100 тис.

×