18 лютого 2014 року розпочався найтрагічніший етап Революції гідності. Протягом трьох днів у центрі Києва загинули більше 100 людей, кілька десятків зникли безвісти, більше 1 тис. отримали поранення.

Чому люди вийшли на Майдан

З приходом до влади президента Віктора Януковича 2010-го в Україні почали назрівати протести. За 2 роки в країні відбулося 328 тис. масових заходів. Українці були незадоволені наступом на малий бізнес, русифікацією та згортанням інтеграції в ЄС і НАТО.

На кінець 2013 року влада готувала підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 21 листопада 2013 року Кабмін вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди. Це рішення озвучив тодішній прем'єр-міністр Микола Азаров. Він доручив розвивати торгові зв'язки з країнами СНД.

Пізно ввечері 21 листопада 2013 року мітингувальники вийшли на майдан Незалежності у Києві. Там зібралось близько 1,5 тис. осіб. Ходили з пікетом до Адміністрації президента. Вирішили провести ніч на площі. Суд заборонив встановлювати намети, кіоски, навіси на майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

Протести почались і в інших містах.

24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за час правління Віктора Януковича. Колони мітингарів розтяглися на увесь Хрещатик. У ньому взяло участь до 150 тисяч осіб. Почали називати Євромайданом.

Висунули вимоги до влади:

1) Відставка уряду Азарова за зраду національних інтересів.

2) Проведення 27 листопада позачергової сесії Верховної Ради. На ній мали прийняти євроінтеграційні закони. У іншому випадку, вимагали розпуску парламенту та проведення позачергових виборів.

3) Від Віктора Януковича вимагали скасувати рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнити Юлію Тимошенко із в'язниці, підписати Угоду про асоціацію України та Євросоюзу на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання угоди, Майдан вимагав імпічменту Віктора Януковича за зраду національних інтересів.

Коли почалося силове протистояння

30 листопада начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк віддав наказ про силовий розгін Євромайдану. "Беркутівці" почали зносити намети, бити людей та використовувати вибухові пакети. Активістів скидали з монумента Незалежності та чавили ногами. Мітингувальники ховалися у Михайлівському монастирі. 79 людей отримали травми.

Комунальники почали встановлювати новорічну ялинку. Офіційна влада засудила розгін, але розслідування дій "беркутівців" не було.

По всій Україні пройшли численні мітинги. 1 грудня у Києві на акції протесту вийшло близько 500 тис. людей, на майдані Незалежності відбулося Всеукраїнське народне віче. Протестувальники зайняли Будинок профспілок та міську адміністрацію. Пікетували біля Адміністрації президента і Генеральної прокуратури.

Перші жертви Євромайдану

16 січня влада прийняла "диктаторські закони". Вони забороняли рухатися в колоні більше ніж 5 авто, передбачали 15 діб арешту за встановлений намет, затримання за порушення організації мітингу та ув'язнення за маскування чи захисний шолом.

19 січня люди вийшли на віче проти цих законів. Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Силовики застосували травматичну зброю, світло-шумові гранати, та водомети, які заборонені при мінусовій температурі. Протестувальники кидали коктейлі Молотова, каміння. Підпалили покришки і автобус МВС.

Близько 8:00 22 січня "Беркут" раптово пішов в атаку на вулиці Грушевського. Силовики захопили територію протестувальників до перехрестя з Хрещатиком. Розбирали барикади, били кийками й затримувати майданівців.

Загинув 20-річний Сергій Нігоян від ураження свинцевою картеччю

Від кулі загинув майданівець з Білорусі Михайло Жизневський. Вогнепальне поранення отримав Роман Сеник з Львівщини. Помер 25 січня.

У лісі під Києвом виявили тіло львів'янина Юрія Вербицького. Йоговикрали невідомі з лікарні напередодні. Через кілька днів від численних травм, яких зазнав 22 січня, помер киянин Олександр Бадера.

Чому 18-21 лютого загинуло багато людей

На 18 лютого запланували "Мирний наступ" учасників Євромайдану на Верховну Раду України. Там мали розглянути зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Опозиційні фракції блокували засідання. Вимагали розглянути акт поновлення Конституції 2004 року. Канцелярія відмовилась. З майдану Незалежності до парламенту рушила 10-тисячна колона.

"Беркутівці" застосували проти них світлошумові гранати та помпові рушниці.

Рух метро зупинили наче б то через "підозру теракту".

Силовики штурмували Жовтневий палац та Український дім, барикади на майдані Незалежності за допомогою 2-х БТРів.

 

На підходах до Майдану тітушки нападали на поодиноких людей. Смертельно поранили журналіста В'ячеслава Веремія.

Бійці внутрішніх військ підпалили наметове містечко та Будинок профспілок. Там знайшли тіла загиблих.

Янукович звернувся до протестувальників з вимогою здатися і до ранку силовики зачистили більшу частину Майдану.

20 лютого "Беркут" несподівано покинув зайняті позиції та рушив у напрямку вулиці Інститутської. Активісти вирішили, що ті відступають. Пішли слідом та потрапили під прицільний обстріл. Снайпери стріляли навіть у медиків та священників.

 

Скільки людей загинули

Протягом 19-21 лютого загинуло 79 мітингувальників. Більшість від вогнепальних поранень. Двоє загинули під час пожежі у Будинку профспілок. Інші - від вибухів гранат та побиття.

Наймолодшому із загиблих Назару Войтовичу було 17. Найстаршому - Івану Наконечному - 83. Усі вони увійшли до Небесної Сотні.

У ході зіткнень загинуло 13 силовиків. Вони отримали вогнепальні поранення.

 

Які розвивалися події в інших містах

Львів: активісти зайняли будівлю ОДА та головного управління МВС. У ніч з 18 на 19 лютого захопили військову частину 4114, обласну прокуратуру та СБУ.

Івано-Франківськ: захопили райвідділи міліції, облдержадміністрацію та обласне управління МВС.

Тернопіль: мітингувальники зайняли прокуратуру та будівлю суду. Знищили всі справи проти активістів.

Рівне: зайняли базу "Беркуту".

Ужгород, Житомир: зайняли приміщення облдержадміністрації.

Одеса: блокували базу "Беркуту", але силовикам удалось прорватися. Під стінами Одеської обласної державної адміністрації тітушки побили протестувальників та журналістів.

Харків: люди зірвали проголошення "автономії" та взяли під контроль ОДА.

Мітинги пройшли у Чернігові, Вінниці, Полтаві.

 

Як політики відреагували на загибель десятків людей на Майдані

Лідери опозиції запропонували переговори, щоб зупинити конфлікт.

Президент Віктор Янукович відмовився домовлятися.

Депутати та чиновники від Партії регіонів почали тікати з України. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну.

Що писали про Україну у світі

18 лютого міністр закордонних справ Франції Лоран Фаб'юс заявив, що єдиний шлях політичного вирішення кризи — той, який відповідатиме прагненням українського народу. Посол США Джефрі Пайєт заявив, що особисту відповідальність за події несе Віктор Янукович.

"В Україні не громадянська війна, якщо під таким мати на увазі війну однієї частини народу проти іншої. Ми бачимо війну української влади проти власного народу", - заявив Депутат Європарламенту з Польщі, член Європейської народної партії Яцек Саріуш-Вольський.

США скасували візи та заборонили видачу віз приблизно 20 представникам керівництва України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8% школярів добре знають про Революцію гідності

Що дала Революція гідності

Майданівцям вдалось усунути від влади президента Віктора Януковича та прем'єр-міністра Миколу Азарова.

Політв'язнів звільнили, проти них закрили кримінальні справи.

Призначили нові президентські вибори. Переміг Петро Порошенко. Уряд очолив Арсеній Яценюк.

В Україні почалась боротьба з русифікацією і декомунізація. Заборонили російські соцмережі.

5 цікавих фактів про Революцію гідності

Початок протестів збігся з 9-тою річницею Помаранчевої революції 2004-го.

20 лютого на майдані Незалежності протестувальники зірвали з офіцера шеврон МВС Росії. Його як речовий доказ продемонстрували на сцені Майдану.

Серед героїв Небесної Сотні є іноземці - білорус Михайло Жизневський, грузини Давид Кіпіані та Зураб Хурція.

Акції на підтримку Євромайдану пройшли в 46-ти містах 22-х країн світу. Найбільше Майдан підтримали в США, Канаді та Австралії. Мітингували також в Індії та Південній Кореї.

110 тис. порцій їжі приготували волонтери в Будинку профспілок для учасників Євромайдану 8 грудня. На продукти і медикаменти українці пожертвували більше 3 млн грн.

×