7 жовтня 1910 року неподалік Санкт-Петербурга в авіакатастрофі загинув український інженер і авіатор Левко Мацієвич. Став першою жертвою авіації в Російській імперії.
Того дня він виконував демонстраційні польоти на французькому біплані Farman-IV над Комендантським полем для тисяч глядачів. Люди прийшли подивитися на урочисте свято повітроплавання.
Мацієвич був досвідченим пілотом. Мав посвідчення авіатора №178 – входив до 200 перших пілотів світу. На святі завоював декілька нагород. Але майстерність не врятувала від несправності літака.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мародери обікрали пілота, який розбився
Під час чергового вильоту луснула дротяна розтяжка мотора. Вона потрапила у гвинт, пошкодила лопаті та інші деталі. Машина похилилася. Мацієвич спробував вирівняти її та випав з кабіни, розбившись об землю. Літак упав за ним, розвалюючись у повітрі.
Урочистий похорон авіатора відбувся 11 жовтня у Санкт-Петербурзі. Він перетворився на багатотисячну маніфестацію. Товариш Мацієвича Симон Петлюра, який тоді жив у місті та очолював Українську громаду, поклав на його труну вінок із синьо-жовтою та червоною стрічками та українським написом. А винахідник Гліб Котельников узявся за розробку ранцевого парашута.
Левко Мацієвич походив з Олександрівки сучасної Кіровоградської області. Брав активну участь у діяльності української громади Санкт-Петербурга, фінансово підтримував український національний рух. Створив у Народному домі Севастополя самодіяльний робітничий театр з українським репертуаром, організовував вечори пам'яті Тараса Шевченка.
Під час роботи в Севастополі Мацієвич спостерігав за перебігом будівництва та ремонтом суден, очолював Морський технічний комітет Російської імперії, розробив 14 проєктів підводних човнів. Одним із перших у світі створив проєкт авіаносця.
4 
35413
Коментарі