Небесна сотня: загинув перший учасник Революції гідності

7

22 січня 2014-го в лісі біля села Гнідин Бориспільського району на Київщині знайшли мертвим сейсмолога зі Львова Юрія Вербицького. У його вбивстві підозрюють щонайменше 15 осіб.

Фото: facebook.com/maydan18february

Того ж дня від беркутівських куль на вул. Грушевського в Києві загинули Сергій Нігоян, Михайло Жізневський. Отримав смертельне поранення Роман Сеник, який помер за 3 дні в лікарні.

"Перші вбивства на Майдані шокували суспільство. Але мученицька смерть Юрія Вербицького стала справжньою точкою неповернення. Його цілеспрямовано закатували лише за те, що був українцем. Та обставина, що Вербицький - львів'янин, в очах його катів стала визначальною. Юрія вбивали впродовж багатьох годин. Невимовно жорстоко й холоднокровно. З ціллю залякати всіх учасників Революції. Як попередження для кожного, хто брав участь у протестах – що буде, якщо Майдан не встоїть", - написали в спільноті "Майдан 18-20 лютого. Як усе було" у Facebook.

На відміну від загибелі Нігояна, Жізневського і Сеника, де досі не вдалося встановити винних, слідством встановлено обставини та особи підозрюваних у вбивстві Вербицького. Більшість із них втекли з України. Але троє перебувають у сізо. По одному з них вже 3-й рік триває судовий розгляд.

Юрій Вербицький працював старшим інженером у Відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України у Львові. Багато років серйозно займався альпінізмом. Ще з кінця 1980-х захопився програмуванням, яке згодом стало важливою частиною його життя та роботи. Юрій написав більш як сотню програм, багато з яких використовуються на сейсмічній станції у Львові, а також на всіх станціях спостереження в карпатських горах. Був цікавою та неординарною особистістю. Гуманістом з чудовим почуттям гумору. Інтелігентним і розумним співрозмовником. Людиною із загостреним відчуттям справедливості та власної гідності.

Юрій неодноразово приїжджав на Майдан, ночами чергував на барикадах. Казав, що рішення приїжджати на Майдан на ніч було свідоме, адже саме тоді в центрі Києва залишалося найменше людей. Останнього разу до Києва поїхав 18 січня перед Водохрещем.

"Ми востаннє гуляли з собаками. Я ще питався в Юрка: "Може, лишишся на свято?" А він відповів, що мусить їхати до Києва, бо там зараз мало людей. І якщо люди масово не виходитимуть, то є велика ймовірність, що Майдан розженуть", - згадував брат Героя Небесної сотні.

Увечері 20 січня допомагав розносити чай і канапки. Близько 3:00 його поранив у ліве око уламок світло-шумової гранати. Надали першу медичну допомогу в медпункті Будинку профспілок. Сказали, що необхідно терміново звернутися до професійного офтальмолога. Волонтери почали шукати когось, хто зміг би завезти Юрія в лікарню.

На заклик у каналі Zello відгукнувся громадський активіст і член Ради Майдану Ігор Луценко. Його телефон, як встановило слідство, прослуховували з 9 січня 2014-го. Інформацію про те, що Ігор Луценко везтиме пораненого майданівця в лікарню, одразу ж передали керівнику організованої злочинної групи Олексію Чеботарьову - кримінальному авторитету, який за часів президентства Віктора Януковича був "наглядачем" за Укрспиртом, організовував і фінансував групи бандитів-тітушок, які нападали, викрадали, калічили та вбивали учасників протесту.

 

Чеботарьов наказав тітушкам приїхати до Олександрівської лікарні й чекати там Луценка, щоб викрасти, катувати та залякати його і пораненого. Від викрадених хотіли дізнатися інформацію щодо організаторів акцій протесту, їхніх намірів і джерел фінансування Майдану.

Тітушки витягли Юрія Вербицького з кабінету лікаря. Разом з Ігорем Луценком повезли в ліс, де жорстоко били до ранку. Продовжили катування в гаражі в ГСК-12 Дарницького району Києва.

Близько 16:00 21 січня Ігоря Луценка та Юрія Вербицького поодинці вивезли за межі Києва. Перший зміг дійти до людей і врятуватися. Побитого Юрія Вербицького викинули без куртки в лісі поблизу села Гнідин. Зранку 22 січня його тіло знайшли місцеві лісники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Презентували книгу спогадів про Революцію гідності

У нього була зламана ліва рука, переламано 11 ребер, перелом тіла грудини в 4-му міжребер'ї з внутрішнім крововиливом. Спина й груди були в численних синцях і крововиливах. Ноги, особливо гомілки, у битих ранах, які утворюються внаслідок тривалих ударів по одному місцю. Тоді лопається шкіра й утворюються відкриті рани. На обличчі та голові - сліди ударів та катувань.

У ту ніч температура опустилася до -10°С. Юрій Вербицький загинув, не маючи жодних шансів самостійно вибратися з лісу й попросити про медичну допомогу.

 

"Якщо людина замерзає у свідомості, то перед тим вона, намагаючись зігрітися, приймає позу ембріона. Вербицького ж знайшли обличчям вниз, ніби його так і кинули. Тобто шансів вижити в нього не було. Мороз був у катів таким самим знаряддям вбивства, як ломик чи дошки в гаражі", - повідомила адвокатка Євгенія Закревська.

Підозрювані перебувають у СІЗО. Це один з організаторів Олександр Волков і двоє безпосередніх виконавців Сергій Мисливий та Іван Новотний.

×