2 серпня 1921 року більшовицький уряд звернувся до світу з проханням допомоги у боротьбі з голодом на Поволжі. Того ж дня Володимир Ленін написав "Звернення до селян України" з аналогічним закликом.
Випадки масового голодування на Поволжі почали реєструвати з осені 1920-го, але пік голоду припав на 1921-й. Тоді лихо охопило 35 губерній із населенням у 90 млн осіб, із яких сильно голодували понад 40 млн. До голоду призвели післявоєнна розруха, посуха та більшовицька політика воєнного комунізму, елементом якої була продрозкладка - у селян вилучали увесь хліб та навіть посівне насіння "на потреби держави та армії". Його також експортували за кордон.
Незабаром, після звернення Леніна до українських селян, розпочалося масове та насильне вивезення хліба з України до Росії. Смертельний голод почав швидко ширитись південними губерніями України, та насильної конфіскації хлібу це не зупинило. Більшовики планували не лише вивезти зерно, а й придушити селянські антирадянські повстання. Голод набув ознак Голодомору.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наказали вивозити хліб з України
Усвідомлюючи масштаби лиха, більшовики розпочали заходи з ліквідації, та вони були малоефективними. Вирішили звернутися по допомогу до міжнародної спільноти, при цьому займалися фальсифікацією причин масової смертності, применшуючи масштаби голоду. За тодішніми офіційними повідомленнями голодували до 28 млн осіб.
Допомогу голодуючим погодилися надати Американська адміністрація допомоги - АРА, яку очолював Герберт Гувер, Місія Фрітьйофа Нансена, із якою співпрацювали десятки різноманітних благодійних організацій, китайський Харбінський комітет допомоги голодуючим, Міжнародний робітничий комітет, Міжнародний союз допомоги дітям та інші. Водночас 1922 року місії звернули увагу і на Україну. Представник місії Нансена, норвезький діяч Відкун Квіслінг, повідомляв про 7 млн українців, які помирають від голоду.
Попри участь великої кількості міжнародних організацій, близько 80% усієї закордонної допомоги радянській державі надала АРА. З літа 1922-го американці щоденно забезпечували їжею, продовольством, одягом та ліками понад 10 млн осіб. Витрати організації сягнули $61,5 млн - нині близько $1 млрд. Радянська Росія, а згодом СРСР, витратили на підтримку місії $14 млн.
Голод на Поволжі вдалося зупинити 1922 року, а в Україні 1923-го. Кількість жертв становила мільйони.
11 січня 1919 року радянський уряд запровадив продрозкладку. Це система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів. Стала одним з елементів політики "воєнного комунізму".
В Україні продрозкладка почала діяти з 13 квітня. Її накладали на господарства площею понад 5 десятин. Найбільше від неї постраждали заможні селяни, які виступали проти більшовиків. Мали здавати "надлишки" зерна державі за встановленими твердими цінами, подекуди значно нижчими, ніж для звичайних селян.
Продрозкладку проводили органи Наркомпроду. Насильницьке вилучення хліба та зерна здійснювали продзагони - озброєні команди робітників. Підтримували їх солдати Червоної армії та активісти комітетів бідноти.
Пізніше, окрім хліба та фуражного зерна, у селян почали вилучати м'ясо та картоплю, а згодом усі сільськогосподарські продукти, навіть прядиво. Людей, які чинили опір, називали саботажниками та могли арештувати чи навіть розстріляти. У відповідь селяни піднімали повстання.
4 
35413
Коментарі