У Києві триває будівництво Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". З сучасних експозицій відвідувачі зможуть дізнатися про життя українців в 1932-1933 роках. Відкрити планують 2023-го. Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів Іван Васюник, голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору.
Перший новітній цілісний музей Голодомору в світі. В Україні він має стати найбільшим. Його площа сягатиме понад 15 тис. м. кв. Потужний освітньо-науковий центр матиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір.
"Відкриття Музею планується до 90-х роковин Голодомору. Головна його місія – бути майданчиком для правдивої оповіді про геноцид українського народу
і його незламність. Працювати на утвердження свободи і гідності, протистояння нетерпимості та запобігання проявам геноциду у світі", - каже він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська нація - незнищенна. Голодомор не зруйнував нашого прагнення державності й незалежності - у свіжому номері журналу "Країна"
Перед початком підготовчих робіт на місці будмайданчика був стихійний смітник. У самому центрі української столиці. Натомість навколо музею на 5 гектарах постане меморіальний парк.
Ще під час спорудження першої черги Меморіалу окремі політики не підтримували цієї ініціативи. Ті самі, які не визнають Голодомор геноцидом. Вони ж пропонували винести музей за межі Києва, що автоматично зробило би його другорядною річчю. Як це сталося в Харкові чи Дніпрі. Розташовані на околицях, вони фактично забуті й закинуті, без регулярного транспортного сполучення з центрами міст. Залишаються невідомі ні туристам, ні нащадкам потерпілих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голодомор - це покарання за антиколоніальну боротьбу українців - філософ
Факт, що Україна досі не має музею Голодомору, переконує громадян у його необхідності. Решта – питання професійне. Процедура затвердження проекту була чіткою. Він отримав позитивну оцінку консультативного органу ЮНЕСКО.
"Ми зустрічаємося з представниками аграрного, фармацевтичного, ІТ, розважального, ресторанного бізнесу. Більшість із них не потрібно переконувати. Ділові люди розуміють, що стали успішними на землі, де неідентифіковані тисячі місць масових поховань та непоховані мільйони людей", - розповідає Васюник.
Є рішення голови наглядової ради "Фармаку" Філі Жебровської та голови правління компанії "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, багатьох інших ділових людей України зробити благодійні внески для створення першого у світі музею Голодомору. Коло його співтворців, партнерів і друзів постійно розширюється.
Інтерв'ю з Іваном Васюником читайте в журналі "Країна" за 21 листопада 2019-го.
Більшовики розуміли, що доля СРСР залежить від українського хліба. Тому привласнення результатів роботи селянина у них було постійно на порядку денному. З Москви надсилали плани хлібозаготівлі. Виконували їх нелюдськими методами.
2 
35413
Коментарі