Микола Павлишин із села Суховоля біля Львова зібрав унікальну колекцію січкарень - інструментів, що подрібнюють корм для тварин.
Має 79 екземплярів від 30 виробників із 10 країн світу. Чоловік установив рекорд за їхньою кількістю, який зафіксували у Книзі рекордів України.
Gazeta.ua колекціонер розповів, що січкарні з Німеччини, Австрії, Великої Британії, Чехії, Польщі.
"Січкарня на момент Першої світової війни була доволі дорогим обладнанням. Її могли собі дозволити або заможні селяни, або пани, що мали власні маєтки. Після війни таких виробів побільшало. А вже після закінчення Другої світової війни січкарня мусила бути в кожному господарстві. Так швидше готували корм для тварин", - розповідає колекціонер.
Січкарні виготовляли на потужних фабриках за розроблення польських, англійських і чеських інженерів, за словами Миколи Павлишина.
"Англійська фабрика Bental була найпотужнішою в Європі й відправляла вироби на весь світ. Чеський виробник Франтішек Віхтерлє представляв власне виробництво на агровиставці у Львові в 1890-х. У місті були філії з продажу січкарень від великих фабрик. На Івано-Франківщині працювало підприємство "Отинія", де теж робили січкарні та іншу продукцію для сільського господарства. Звичайний селянин не міг цього самотужки змайструвати, бо для такого виробу необхідно мати ливарний цех".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Купив коня, переїхав у село, продав бізнес: як чоловік облаштував ранчо
Експонати Микола Павлишин зберігає у власному подвір'ї та мріє про приміщення для музею. Його офіційно зареєстрував. Більше в Україні таких музеїв немає.
Повне інтерв'ю з Миколою Павлишиним читайте в журналі "Країна" від 22 липня.
Січкарня для соломи називається ще соломорізкою. Складається зі станини, на якій закріплений направний жолоб для подання бадилля до шнеків, що безпосередньо підводять його до лез ножів. Також на станині укріплене поперечне колесо-маховик із закріпленими на ньому ножами, виготовленими з легованої сталі. Січкарнею називається і приміщення, де встановлений цей механізм.
2 
35413
Коментарі