Паризька мирна конференція 25 вересня 1919-го гарантувала Норвегії право володіння островом Шпіцберген у Північному Льодовитому океані.
Першовідкривачем Шпіцбергена вважається Віллям Баренц. Вперше він висадився на Ведмежому острові 10 червня 1596-го. 1610-го Йонас Пул на захід від Шпіцбергена спостерігав велику кількість китів і Англія відправила експедицію під командуванням Пула та Томаса Еджа. Вони взяли на роботу китобоїв, але обидва їхні судна зазнали аварії. Назрівав міжнародний політичний конфлікт за право володіння островом.
Король Кристіан IV Данський стверджував, що союз Данія-Норвегія має право на все Північне море. Англія захотіла викупити права в Данії-Норвегії. Франція, Нідерланди та Іспанія стверджували, що Північне море є вільною зоною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Група дослідників розбилася на Північному полюсі
З 1900-го на Шпіцбергені почався видобуток вугілля. Архіпелаг став економічно привабливим. Перша світова війна і більшовицький переворот у Росії 1917-го дозволили Норвегії одноосібно претендувати на архіпелаг. Прийнято Шпіцбергенський трактат, згідно з яким визнали норвезький суверенітет Шпіцбергену. Усі 39 країн, які підписали договір, мали право вільно здійснювати там господарську діяльність.
Через 8 років Норвегія офіційно оголосила Шпіцберген частиною королівства.
У квітні 1928-го з Мілана на Північний полюс вилітає тримоторний дирижабль "Італія". На борту 16 людей - 13 членів екіпажу на чолі з будівником дирижаблів Умберто Нобіле (1885 – 1978), троє вчених і собака генерала – фокстер'єр Тітін. 23 травня 1928-го команда на дирижаблі "Італія" вперше досягає центру Північного полюсу. Через кілька днів вони розбилися.
4 
35413
Коментарі