Ярослав Мудрий став князем київським 26 листопада 1015 року. Після смерті свого батька Володимира Великого йому вдалось найняти 1 тис. варягів та розбити військо свого брата Святополка біля Любеча на сучасній Чернігівщині.
У 1018 році Святополк покликав на допомогу польського короля Болеслава І. Його війська змусили Ярослава покинути Київ і утікти до Новгорода. Але після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий остаточно став київським великим князем.
Ярослав Мудрий вів боротьбу за об'єднання Київської Русі. Уклав збірник законів - Руську Правду.
За правління Ярослава Мудрого у державі поширилося і зміцніло християнство. У 1039 році літописи документально стверджують про існування Київської митрополії, у юрисдикції константинопольського патріарха.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Князя Ярослава Мудрого називали сватом Європи
Ярослав узгодив церковний устав. Ним визначалися права церкви і духівництва. У 1051 році з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За його правління заснували багато монастирів.
Князь заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. Наказав перекладати грецькі та інші книги на церковнослов'янську мову.
Київський князь Святослав Хоробрий отримав перемогу 3 липня 964-го над військом Хазарського каганату. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави.
6 
35413
Коментарі