17 травня 1938 року чекісти заарештували директора школи села Дударків на Київщині 35-річного Василя Івчука. Дали найвищу міру покарання.
Привід до арешту виник за рік до того. Дударківську середню школу, найкращу в районі за успішністю учнів, без об'єктивних підстав понизили до початкової та наказали скоротити персонал. Директор Івчук і колектив школи підготували клопотання з вимогою скасувати це рішення та протестували. У відповідь на "саботаж" Івчука силою доправили до Київського обласного управління НКВД.
Без суду та слідства трійка звинуватила його в "агітації проти радянського ладу та партії", а також в "участі в контрреволюційній організації, що прагнула відокремити Україну від СРСР та приєднати до Польщі". 2 жовтня 1938 року Івчука відвезли в невідомому напрямку та застрелили. Його місце поховання невідоме, можливо, розстріляли в Биківнянському лісі, де в часи сталінського терору чекісти страчували тисячі людей. Без чоловіка залишилася дружина Тетяна, а без батька діти – Євгенія і Василь.
21 листопада 2007 року президент Віктор Ющенко підписав указ про присвоєння Василю Івчуку посмертно звання Героя України. У роки Голодомору директор Дударківської школи врятував від голодної смерті понад 200 дітей та декількох дорослих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виявили поховання жертв Голодомору
Він орендував у місцевого колгоспу кілька десятин землі, дві корови та коней та влаштував господарство для трудової практики учнів. Діти й вчителі вирощували зерно та овочі, заготовлювали сіно. Завдяки цьому Івчук зумів організувати в школі безкоштовні сніданки. Відмінникам давав два шматки хліба та дозволяв винести їх із собою з їдальні. Він домовився, щоб учні після уроків працювали на полі Дарницького м'ясокомбінату. Керівництво установи давало дітям пів черпака супу. Попри сотні смертей у селі, завдяки цим заходам не загинув жоден школяр.
Пізніше через навалу вошей діти стали хворіти на педикульоз, що загрожувало тифом. Івчук домовився з селянами про організацію банних днів і вчергове врятував багатьох людей від смертельної небезпеки.
Школярки Марина та Ірина Шелегеди передали до Музею Голодомору значок "За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси". Таким нагороджували виконавців геноциду.
Темою Голодомору сестри зацікавилися на уроках історії. Досліджували його вдома з батьками. Після того дізналися, що Музей Голодомору шукає експонати, і вирішили пошукати щось удома, та нічого не знайшли. Батьки порадили дівчатам відшукати цінні речі в інтернеті та передати їх до Музею. Саме так знайшли "нагородний знак".
3 
35413
Коментарі