Сьогодні, у 1796 році, Едвард Дженнер відкрив метод вакцинування від віспи.
Ідея щеплення від збудника коров'ячої віспи прийшла молодому лікарю в голову в момент бесіди з дояркою, руки якої покривала характерний висип. На питання про те, чи не хвора селянка, та відповіла негативно, підтвердивши, що вже перехворіла коров'ячою віспою раніше.
Протягом довгих років доктор збирав відомості, що підтверджують запобіжні властивості коров'ячої віспи по відношенню до натуральної. У травні 1796 Дженнер зважився на проведення практичного експерименту. Він прищепив восьмирічному Джеймсу Фіппсу лімфу оспяной пустули людини, що заразилася коров'ячою віспою, а дещо пізніше - вміст пустули іншого хворого. На цей раз в ній був присутній збудник натуральної віспи, але хлопчик не заразився.
У 1805-му вакцинація була примусово введена у Франції. Завдяки відкриттю Дженнера стала можливою ефективна профілактика гепатиту В, краснухи, правця, кашлюку, дифтерії та поліомієліту.
У 18 ст. Європа щорічно втрачала 25% дорослого населення і 55% дітей. І тільки наприкінці XX століття Всесвітньою організацією охорони здоров'я була офіційно визнана повна ліквідації віспи в розвинених країнах світу.

×