160 років тому, 19 лютого 1855 року, французький астроном Урбер Левер'є вперше презентував на публіці синоптичну карту.

Синоптична карта - це географічна карта, на якій умовними знаками нанесені результати спостережень багатьох метеостанцій. Така карта дає наочне уявлення про стан погоди в даний момент.

Днем народження синоптичної карти вважається 19 лютого 1855 року. Директор Паризької обсерваторії Урбен Левер'є (1811-1877), астроном-теоретик, що вразив світ відкриттям в 1846 році восьмої планети Сонячної системи Нептуна, представив у Паризькій академії наук оперативну карту погоди в Європі між 9 і 10 годинами ранку того ж дня.

Перша в історії науки синоптична карта, складена за погодними даними, надісланим в Париж телеграфом з низки європейських міст, стала початком всесвітньої службі погоди. Левер'є довів, що за допомогою синоптичних карт можна передбачити виникнення сильні шторми, схожі на ті, що під час Кримської війни восени 1854 року знищили поблизу Севастополя англо-французьку військову ескадру.

На першій карті були намальовані лінії рівного тиску-ізобари, і виявилося, що лінії мають замкнуту форму й окреслюють області високого та низького тиску, і саме вони формують погоду. Сучасна синоптична карта хоч і сильно відрізняється від своєї прабабусі, але суть її залишилася такою ж.

×