Закони Київської Русі у ІХ–ХІ ст. не передбачали жодних покарань за зґвалтування жінок. І це при тому, що в "Руській Правді", основному документі, яким судді протягом століть керувалися під час винесення вироків, були описані фактично всі можливі злочини й відповідні кари за них. Наприклад, "якщо хто відсіче кому який-небудь палець, то платить 3 гривні за кривду. А за вуса 12 гривень, за бороду 12 гривень". Суми немалі: за тих часів 3 гривні коштував кінь, 1 — корова, а за десяту частину гривні можна було придбати вівцю.
Перші згадки про "пошибание", тобто зґвалтування, з'являються в Новгородсько-Готській угоді 1189 року. Цей документ мав вирішувати спори між купцями Новгорода та німецьких і балтійських міст, із якими тоді торгували. Угоду уклали на підставі як руських, так і німецьких законів. Уважають, що з останніх запозичили статтю про зґвалтування. За такий злочин мали карати штрафом. Його розмір залежав від суспільного статусу скривдженої.
Інакше було з рабинею, з якої поглумився її власник: "несть си греха" — тобто чоловік не ніс жодної відповідальності. Правда, якщо жертва поскаржилася до церковного суду, то кривдника могли зобов'язати відпустити жінку з рабства. Окрім того, покаятися у скоєному в церкві та протягом року дотримуватися посту. Звільняли рабиню, якщо її зґвалтував і хтось сторонній, — це було покаранням хазяїнові за недогляд. На додачу винний платив штраф до князівської скарбниці: "Оже кто робу повержеть насильем, а не соромить, — за обиду гривна; паку ли соромить — себе свободна". Згодом ця сума зросла до 15 гривень.
Значно вищі були штрафи за зґвалтування жінок зі шляхетних родин. Наприклад, у збірнику законів ХІІ–ХІІІ ст. "Мерило праведное" сказано: "Оже пошибает мужеску жену либо дчерь, то князю 40 гривен ветхими кунами, а жене или мужьское дчери 40 гривен ветхими кунами". Таку ж суму, до речі, платили вбивці. За "пошибание" дружин або доньок бояр злочинець узагалі мав віддати по 5 золотих гривень, тобто 500 звичайних, князеві й родині жертви. А церковний суд зобов'язував його одружитися зі скривдженою та протягом двох років дотримуватися посту. Якщо ж чоловік відмовлявся, у нього відбирали половину майна й передавали зґвалтованій.
4 
35413
Коментарі