Супрематичну композицію Малевича обміняли на листи Леніна

— Я неделю не мог спать, есть, — казав Казимир Малевич, коли закінчив перший "Чорний квадрат". — Я хотел понять то, что я сделал.

Художник написав його 1915-го поверх багатобарвної композиції. Є навіть версія, що під квадратом була ікона. Малевич розповідав, що хотів передати в цій роботі "нескінченність і вічність", непізнавану сутність світу й Бога.

Свої абстрактні геометричні полотна митець назвав супрематизмом (від латинского "супремус" — найвищий). 19 грудня на виставці "0.10" він представив 39 картин під назвою "Супрематизм живопису". Його "квадрат" висів у кутку, де зазвичай вішають ікони, і викликав шквал невдоволення у критиків. Згодом Казимир написав декілька його копій, а також "Червоний квадрат", "Білий квадрат", "Чорне коло" та "Чорний хрест".

У СРСР імені Малевича довго не згадували, а роботи за безцінь продавали на Захід. 1972 року американський мільйонер та прихильник Радянського Союзу Арманд Хаммер обміняв у СРСР підробленого Гойю на роботу Малевича, яку потім продав за 750 тис. марок. Вибухнув скандал. Аби не псувати відносини із Союзом, Хаммер нібито посприяв будівництву Центру міжнародної торгівлі в Москві. Ще одну супрематичну композицію уряд країни виміняв на листи Леніна. Нині це полотно у лондонській Галереї Тейт.

На початку 1990-х у Самарі в родині нащадків Малевича знайшовся ще один "Чорний квадрат" (перші два зберігаються у Третьяковській галереї у Москві, третій — у Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі). Його визнали оригіналом, бо на полотні зберігся відбиток пальця художника. Дактилограму перевірили в архівах КДБ. Вона збіглася з відбитками Малевича, які в нього брали під час арешту. Картину купив Інкомбанк, а 2001-го, після банкрутства, продав її Ермітажу за $1 млн.

За рік до того на аукціоні "Філіпс" у Нью-Йорку одну із супрематичних композицій Казимира Малевича продали за $17 млн.

×