Напередодні ювілею хрещення Русі про те, як усе відбувалося насправді 1020 років тому, розповідає доктор історичних наук Олексій Толочко, 45 років, керівник Центру досліджень історії Київської Русі при Інституті історії НАН України.

За літописом, Володимир Великий перед хрещенням два роки думає, яку релігію обрати.

— Так, до нього приходили місіонери різних визнань — булгари-мусульмани, німці, юдеї та філософ із Візантії. Кожному з них князь задавав питання про їхню релігію. Найбільше його вразив візантієць, який показав завісу, на якій було зображено Страшний Суд. Щоб уникнути долі грішників на ній, грек порадив Володимирові хреститися. Князь злякався, що після смерті опиниться серед неправедних, і вже тоді зробив вибір на користь християнства. Потім він вислав посольства в різні кутки світу. І знову найкращим їм здалося візантійське богослужіння. Посли не знали "чи на землі були, чи на небі" під час нього, а знали "тільки, що там Бог з людьми перебуває, і служба їх краща, ніж в усіх інших країнах".

 

Та фактами історично достеменними, а не легендарними, є похід Володимира на Корсунь у Криму, взяття міста й одруження з візантійською принцесою Анною, сестрою імператора. Але той поставив Володимирові умову — хреститися: бо не можна було видавати Анну за язичника.

Князь Володимир хотів отримати ще одну дружину, залякати Візантійську імперію чи прийняти нову державну релігію?

— Варварські правителі дуже цінували увагу, дорогоцінності, вишуканий одяг з Константинополя. Для них це, як нині 600-й "мерседес". Де його взяти, якщо ми його не робимо? Треба домовлятися з Євросоюзом. Ми хочемо в ЄС, бо це визнання нашої європейськості. У Середньовіччі ввійти в коло імперії найпростіше через одруження. Породичатися тодішньому варварському правителю з візантійським імператором — це все одно, що нині стати з нікому невідомого артиста суперзіркою.

Русь і Візантія контактували вже за 120 років до Володимира. Візантія була найбільшим зовнішнім партнером Русі. Київські князі жили з того, що збирали з підлеглих данину, яку потім продавали Константинополю. Володимир розумів, що прийняття християнства ці стосунки тільки покращить.

Як відбувалося хрещення? Киян-язичників з домівок виганяли палицями до Почайни — притоки Дніпра?

— Літописець дуже точно описав дух хрещення 988 року. Володимир сказав киянам: "Хто завтра не прийде на Почайну, той мені ворог". Князь сказав — народ виконав.

Щодо картини хрещення — її достеменно встановити неможливо. Приміром, ніхто, навіть археологи, точно не знає, скільки людей тоді жило в Києві, якою була структура населення. Є приблизні підрахунки тільки для більш пізнього часу. Фантазувати ж можна скільки завгодно. Наприклад, хроніст XVI століття Матвій Стрийковський писав, що священики стояли на містках над річкою та звідти кропили людей.

Імператор поставив Володимирові умову — хреститися: бо не можна було видавати Анну за язичника

Хто міг пояснити охрещеним основи нової віри, якщо місіонери-греки говорили чужою мовою?

— Припускають, що серед них могли бути і проповідники з Болгарії. Вони говорили мовою, яку ми тепер називаємо церковнослов'янською. У X–XI столітті східні слов'яни її ще розуміли. Якщо порівняти із сьогоденням, то приблизно настільки, як українець зараз розуміє білоруську. Та насправді ми не знаємо, якого походження були перші священики на Русі. Не виключено, що лише греки. Тож люди могли прийти до церкви, вистояти службу грецькою, прийняти причастя та вважати себе християнином. Зрештою, так було й на Заході. Там богослужіння відбувалися латиною, якої простолюд не розумів. Але в той час не так і важливо було розуміти священну мову. Ба, вона викликала ще більше поваги до релігії, яку сповідуєш.

І сповідували дві релігії відразу — стару язичницьку та нову християнську?

— Назовні русичі були християнами, та приватно, майже потайки, продовжували сповідувати язичницькі культи.

Це простолюд, а вищі верстви? От князь Володимир відразу після хрещення позбувся свого величезного гарему?

— Скоріш за все, не позбувся. Літопис згадує Володимирів гарем із 800 наложницями під 980 роком, та це може бути підтасуванням дат. Бо далі йде, що 300 цих жінок князя перебуває в Білгороді під Києвом, дата заснування якого 993-й — через п'ять років після хрещення. І ще: Володимирових синів Бориса та Гліба вбито 1015 року. Загинули вони в юному віці, тобто народилися вже після хрещення. Але були не від візантійської принцеси, а від болгарині. Тобто, окрім законної дружини, Володимир мав інших жінок і після хрещення.

Слід пам'ятати також, що в цій частині літопис є не тільки документом, а й літературною пам'яткою. Ті самі 800 наложниць Володимира — вони були, але далеко не стільки. Та для автора літопису важливо підкреслити, що до хрещення Володимир — жахливий язичник, який навіть людей у жертву приносив, поставив багато ідолів, був розпусником. А після хрещення — хороша людина, яка всіх годує, хліби на підводах розвозить, боїться навіть злочинців карати.

Літописець говорить одне, але ми поміж рядками виловлюємо, що Володимир повністю не позбавився язичницьких звичок. От уже його правнук Володимир Мономах залишив своїм синам абсолютно християнське за духом "Повчання". Тобто по-справжньому християнами люди стали через декілька поколінь.

Текст: Павло ЧИГРИН

"Намалюєш Володимира бородатим — я повішусь"

Прижиттєвих зображень князя Володимира Великого не лишилося — окрім як на деяких його монетах. І то приблизно: довговидий, із прямим носом. От і все, що можна сказати. Із пізніших зображень хрестителя Русі популярними є кілька. Зокрема — барельєф на дверях Володимирського собору в Києві.

На першій одногривневій банкноті портрет Володимира Великого малював лауреат Шевченківської премії художник Василь Лопата, 67 років.

 

- Наша гривня пішла в обіг 1996 року. Але ескізи її робилися ще навесні 1991-го, за півроку до розвалу Союзу, — згадує він. — У Москві це могло не сподобатися. Отже, все було таємно. Ескізи розглядали відразу дві комісії Верховної Ради УРСР: з питань економічної реформи та з питань культури й духовного відродження. Князів Володимира для одногривневої купюри та Ярослава для двогривневої я спершу робив бородатими. Я ж звик, що їх саме так зображували.А покійний історик Михайло Брайчевський, який був консультантом, сказав: "Василю, якщо намалюєш Володимира бородатим — я повішусь!"

І доводив, що тоді борід не носили. Батько Володимира, Святослав — достеменно відомо, що не носив, цьому є документальні свідчення. Бородатими стали лише онуки Ярослава Мудрого. То вже потім російська традиція зробила геть усіх бородатими, й Володимира — також.

Цікавлюся, чому на нових купюрах після 2004 року і Володимир Великий, і Ярослав Мудрий знову стали бородатими.

-  Не знаю, я вже не мав до того жодного стосунку. Хто їм бороди домальовував — Нацбанк робить із того велику таємницю. Тепер наші князі виглядають, немов московські бояри.

Віктор ГРИНЕВИЧ

×