10 грудня, понеділок — святого преподобного Романа чудотворця, який жив у V ст. неподалік Антіохії. Дотримувався суворого посту, багато років прожив у затворі, відмовившись від вогню й вареної їжі. Прославився як прозорливець, цілитель. На його молитви Господь посилав дітей безплідним жінкам. Тому до цього святого звертаються з проханнями про дар материнства.
11 грудня, вівторок — мученика та сповідника Стефана Нового, який народився в Константинополі (715–767). Його вбили під час іконоборства. Наступного ранку після його смерті з"явилася вогняна хмара й пронеслася страшна буря.
Узимку тетеруки, куріпки з відкритих місць летять у глиб лісу — чекай великої бурі.
12 грудня, середа — святого Парамона, який 250 року разом із 370 мучениками постраждав за Христову віру. Якщо на Парамона сніг, то заметілі триватимуть до Миколи (19 грудня).
13 грудня, четвер — апостола Андрія Первозванного. Святий Андрій, родом із Палестини, був учнем Івана Хрестителя. Він першим із апостолів пішов за Ісусом, за що і був прозваний Первозванним. За переказами, Андрій проповідував у багатьох країнах Європи та Азії. Побував він й у Києві. На березі Дніпра поставив хрест і сказав своїм супутникам: "Бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа й буде велике місто".
Напередодні Андрія влаштовували великі Андріївські вечорниці, на яких молодь грала в "Калиту" — кусали прив"язаного до сволока коржа. Дівчата ворожили, сподіваючись побачити свого судженого. Хлопці бешкетували: знімали ворота, хвіртки в тих господах, де були дівчата, й затягували їх на дахи хат і сараїв. Пересновували вулиці мотузками. А ще вирізували середину гарбуза, ставили туди свічку й лякали на дорозі дівчат і запізнілих односельців. За це їх не годилося сварити. Навпаки: ті, хто недогледів свого майна, мусили виставляти могорич, щоб хлопці повернули його назад. Вважається, що в ніч на Андрія озивається до людини Доля, сняться пророчі сни й можна дізнатися, яке на тебе чекає майбутнє.
14 грудня, п"ятниця — святого пророка Наума, який жив у VІІ ст. до н.е. Колись цього дня дітей віддавали в науку, вважаючи, що "святий Наум наставить на ум". У церкві замовляли молебень за успіхи своїх дітей у школі. Годилося вітати й пригощати священиків і вчителів.
15 грудня, субота — Афанасія Печерського, ченця Києво-Печерського монастиря. Афанасій тяжко хворів і монахи вирішили, що він помер. Уночі ігумену почулося: "Два дні син Божий не похований, а ти веселишся". Коли зайшли в келію Афанасія, побачили, що він живий. Після цього він прожив ще 12 років і помер біля 1176-го. Похований у Ближніх печерах.
Сорока літає близько від житла, пнеться під стріху — бути віхолі.
16 грудня, неділя — преподобного Івана Мовчальника, що відмовився від сану єпископа і став простим ченцем у монастирі поблизу Єрусалима. Провів життя у мовчанні аж до смерті у віці 104 років (553-го). До нього звертаються з молитвами про допомогу при нервових захворюваннях і біснуванні.
Коли взимку птахи сідають на сніг і кричать — на велику хуртовину.
2 
35413
Коментарі