— Даю 500 доларів тому, хто назве негідника, який домалював у дитячій книжці чоловічий орган, — видавець і родич американського письменника Марка Твена Чарльз Вебстер кричить у своєму офісі в Нью-Йорку. Перед ним 250 примірників "Пригод Гекльберрі Фінна", їх щойно привезли з друкарні. На 283-й сторінці хтось домалював персонажу чоловічі статеві органи.
— Наше щастя — виявили помилку, коли зробили лише 250 копій, — каже, трохи заспокоївшись. — Надрукували б увесь тираж — втратили б 25 тисяч доларів. Якби книжка з цим малюнком побачила світ, репутація Марка Твена як порядного письменника була б втрачена назавжди.
Новий твір планували опублікувати перед Різдвом. Проте видання затримали й пропустили найкращий час для продажів. У США книжку привозять до крамниць 18 лютого 1885-го.
За 10 років до того Марк Твен пише своєму другові Вільяму Діну Ховеллсу: "Візьму 12-річного хлопчика й створю роман від першої особи. Цим хлопцем буде Гек".
Після виходу повісті "Пригоди Тома Соєра" Марк Твен стає відомим у світі. За книжку йому дякують дорослі й діти. Та письменник відчуває, що історії про Тома Соєра занадто ідеальні й правильні. Задумує написати про приятеля дитячих років Тома Бланкеншипа.
"Я змалював Гека точно таким, яким той був — неосвіченим, немитим, голодним, але з добрим серцем, — розповідає пізніше у спогадах Марк Твен. — Його свобода була необмежена. Був єдиною вільною особою у суспільстві, тому цілком щасливий. Міг піти та прийти, коли захоче. Йому ніколи не треба було працювати чи йти до школи. Дозволяв собі робити будь-що добре чи погане".
Роботу починає влітку 1876 року. Із дружиною й трьома доньками живе на фермі Куеррі в штаті Нью-Йорк. Після сніданку йде в кабінет і працює до 17:00. Безперервно курить сигари. Суворо забороняє заходити до нього. Якщо комусь дуже потрібен — дзвонять у дзвінок. Після роботи обідає. Тоді читає всім членам сім'ї зроблене за день. По неділях не працює.
Пишеться погано, мучить безсоння. Тому Марк Твен напивається перед сном.
"Він розробляв усякі методи, щоб принадити до себе сон, — згадує Вільям Дін Ховеллс. — Спершу це було шампанське перед вкладанням у ліжко. Потім світле пиво. Далі він пив пляшку шотландського віскі. Коли спиртне перестало допомагати — лягав на підлозі у ванній і там чекав сну".
Марк Твен відкладає рукопис на сім років. Повернутися до Гекльберрі Фінна його змушує дружина Олівія. Вона володіє частиною авторських прав на твори чоловіка. Письменник оформив їх так, аби не дісталися кредиторам. Жінка відчуває, що книжка може стати успішною.
"До одруження я не написав жодного слова, вартого уваги, — розповідав у листах до друзів. — Місіс Клеменс несе всю відповідальність за наслідки моєї роботи. Її втручання стосувалися не лише моїх творів, а й мене самого. Я перестав би носити шкарпетки, якби вона лишень натякнула, що це аморально".
Олівія читає й виправляє все, що їй не подобається у текстах. У розповідях про Гека Фінна правок майже не робить. Твен захоплюється історією й працює майже безперервно.
"Я пишу цей рукопис по-справжньому дивовижно. Вірю, що за два місяці завершу книжку, яку відклав на майже 10 років. Сам собі дивуюся — пишу зранку до вечора. Працюю навіть у неділю, чого ніколи раніше не робив".
Головного героя твору 12-річного сироту Гека Фінна виховує вдова Дуглас. Він починає дружити з рабом-утікачем Джимою. За тим полюють, тому Гек виручає товариша. Наприкінці до них приєднується вже відомий читачам Том Соєр.
Видавець Чарльз Вебстер замовляє ілюстрації молодому художнику Едварду Кемблу з Нью-Йорка. Він відомий малюванням темношкірих. Наймає 12-річного хлопчину на ім'я Корт. Позує не лише для зображення Джими. Автор одягає його в сукні і малює жінок, натягає солом'яного капелюха, щоб вийшов Гекльберрі Фінн.
— О Господи! Зробіть його менш потворним та "ірландським", — каже Марк Твен, побачивши портрет головного героя. — Гек Фінн надзвичайно добросердий хлопчик і повинен мати гарне, дуже гарне обличчя.
За кілька тижнів зображення узгоджують. Але в друкарні хтось псує одну картинку. Друк книжки переривають. Перевіряють малюнки і текст.
Перший 40-тисячний тираж розкуповують швидко. Марк Твен радіє комерційному успіху, проте засмучений критикою. Люди обурені грубою мовою — з лайкою та діалектними зворотами. Дехто незадоволений сценами з мертвими тваринами, палінням люльки хлопцем і з голим чоловіком, який бігає містом. Критикують за згадку про рабів, бо рабство скасували ще 1865 року. У деяких бібліотеках видання забороняють.
В останні роки життя Марк Твен втрачає дружину, а шахраї відбирають права на кілька книжок. Письменник переживає глибоку депресію, що позначається на його ставленні до літературних героїв.
"Геку 60 років. З'їхав з глузду. Уявляє, що він усе той же хлопчина, — пише в листі. — З поневірянь світом повертається Том. Обидва розбиті, зневірені, життя не вдалося. Все, що вважали прекрасним, — зникло. Вмирають".
219 разів у "Пригодах Гекльберрі Фінна" автор вживає образливе для темношкірих слово "негр". Через це книжка займає четверте місце в списку найзабороненіших в американських школах. У штаті Нью-Йорк її вилучили з курсу для молодших і середніх класів ще 1957-го. Пізніше вийшла політкоректна версія. У ній слово "негр" замінено на "раб".
Узяв псевдонім з жаргону паромників
1835, 30 листопада — Семюел Клеменс народився в американському місті Флорида в сім'ї дрібного торговця. Був третьою дитиною із чотирьох, що вижили.
1847 — помирає батько. Семюель іде друкарем у газету, яку почав видавати його старший брат. Згодом працює помічником лоцмана на пароплаві й у срібних копальнях.
1861 — стає журналістом. Починає підписувати статті псевдонімом Марк Твен. Вираз із жаргону паромників означає мінімальну глибину, придатну для проходу річкових суден — 365,76 см.
1869 — видає першу книжку "Простаки за кордоном". У ній оповідання, написані під час подорожей США та Європою.
1870 — одружується з сестрою свого друга Олівією Ленгдон. Вона народила Твену трьох доньок. Пише "Пригоди Тома Соєра", "Принц та жебрак", "Пригоди Гекльберрі Фінна", "Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура".
1910, 21 квітня — Марк Твен помер від стенокардії. За життя видав 43 книжки. Письменника оголосили національним надбанням США.
2 
35413
Коментарі