Російський двоголовий орел є переробленим гербом Візантійської імперії. До Москви його привезла на своїх клейнодах племінниця останнього імператора Візантії Софія Палеолог 1472 року.

Після падіння Константинополя вона жила в Римі: до Західної Європи тоді повтікало багато візантійської знаті й учених. Спадкоємницю великої династії за московського царя Івана ІІІ засватав її покровитель Папа Римський Павло ІІ. Він сподівався таким чином поширити свій вплив на Москву. Та сталося навпаки: Московія почала претендувати на візантійський спадок. Вона нібито перейняла особливу цивілізаційну місію у світі — залишилася єдиним і останнім сторожем істинної віри. Московські царі, що від Петра I стали імператорами всеросійськими, постійно висловлювали претензії на Константинополь, пояснюючи їх династичними та духовними зв"язками з Візантією.

Невдовзі після весілля із Софією Палеолог Іван ІІІ почав карбувати на своїх печатках візантійського двоголового орла. Відтоді його зображення неодноразово змінювалося: крила орла то підіймали, то знову опускали, додавали корони, оточували гербами підкорених земель. Спочатку орел був схожий на курку. За царя Олександра ІІ, 1857-го, йому надали вигляду, близького до сучасного.

×