"Я бачила, як білка біжить травою перед будинком, через сад і зупиняється на паркані, щоб зірвати горіх. Взявши гвинтівку, вистрілила. Це був чудовий постріл в голову", — записала 1868-го в щоденнику 8-річна Енні Моуз із американського штату Огайо про свій перший постріл.

Із того часу вона почала полювати дичину, щоб прогодувати матір і шістьох братів та сестер. Батько помер від пневмонії, і родина потопала в злиднях. За рік мати відправила її доглядати хлопчика в іншій сім'ї. Там мали платити по 50 центів на тиждень — нинішніх $10. Іще обіцяли годувати й виховувати. Але замість цього знущалися: раз вигнали у глибокий сніг без взуття.

"Усе хороше закінчилося протягом місяця, — згадувала Енні Моуз. — Я вставала о четвертій ранку, доїла корів, годувала телят і свиней, носила воду для худоби, годувала курей, укладала дитину спати, полола бур'яни, збирала дику ожину. Потім чистила картоплю й інші овочі на вечерю. І тільки після цього могла піти на полювання. Я була в полоні. А вони писали мамі, що я щаслива і ходжу в школу".

Енні називає ту сім'ю "вовками". Через два роки тікає від них. Пішки долає понад 20 км. Якийсь чоловік купує їй залізничного квитка додому. Там дівчина починає заробляти впольованою дичиною. У 15 років гасить материн борг $200.

Тоді ж Енні їде на святкування Дня подяки в містечко Цинцінатті. Там проводять професійне змагання зі стрільби. Мандрівний віртуоз-стрілець і колишній тренер собак Френсіс Батлер ставить на себе $100 — теперішні $2282, у парі з власником місцевого готелю, що обіграє будь-якого місцевого стрільця.

"Останнім моїм суперником був Батлер. Він із радістю чекав мене, 15-річну дівчину, зростом 5 футів (152 см. — ГПУ). На 25-му пострілі Батлер промахнувся і програв і матч, і парі", — згадувала Енні в "Автобіографії".

Попри поразку, Батлер не почувається приниженим, бо закохується в суперницю. Дівчина відповідає взаємністю і вони одружуються. Починають разом виступати у водевілях і цирку. Спершу дружина була асистентом, але невдовзі помінялися ролями. Бере собі псевдонім Оуклі — від назви мікрорайону містечка Цинциннаті, де живуть із чоловіком.

Енні з'являється на сцені в ковбойському капелюху, гетрах і вузькій сірій спідниці. Стрибає в сідло і скаче верхи, розстрілюючи кольорові скляні кульки, що підкидає Френсіс. Цей номер користується успіхом.

Подружжя стрільців запрошує до себе полковник Вільям Коді на прізвисько Баффало Білл. Він організовує циркове шоу "Дикий Захід". У ньому відтворюють картини з побуту індіанців і ковбоїв — військові танці, родео, змагання у стрільбі.

В шоу Буффало Білл залучає багато справжніх ковбоїв та індіанців. Серед них легендарний вождь племені сіу Сидячий Бик. Він називає Енні "Крихітка влучний постріл". Пізніше це прізвисько використовуватимуть на афішах і в 11 німих фільмах, у яких знімуть жінку.

Її майстерність вражає. Може із 30 кроків вцілити у поставлену ребром гральну карту і пробити в ній кілька дірок перед тим, як упаде на землю. Такі мішені розбирають як сувеніри. Жінка влучає точно в центр підкинутої 10-центової монети, збиває яблука з голови домашнього пса.

"Я спостерігав, як Оуклі грайливо стрибнула на сцену, підняла гвинтівку і спарямувала ствол на палаючу свічку. Одним пострілом вона погасила вогонь. Я все дивився, як вона вибиває пробки з пляшок і розрізає сигару, яку Батлер тримав у зубах", — згадував Сидячий Бик.

Енні і Френк виступають із Буффало Біллом протягом 16 років. Здійснюють кілька європейських турне. Серед глядачів англійська королева Вікторія, італійський король Умберто, французький президент Саді Карно.

У Німеччині залучає до трюку кайзера Вільгельма ІІ. Він виходить на арену і розпалює сигару. Енні кулею збиває тліючий кінчик. Із початком Першої світової війни 1918-го вона згадує той номер: "Краще б я того дня промахнулася!" Вільгельма вважають головним ініціатором конфлікту.

1901 року Енні Оуклі потрапляє в залізничну катастрофу. Частину її тіла паралізує. Переносить п'ять операцій і приступає до тренувань. Вдається повністю відновитися.

Покидає шоу Буффало Білла і починає виступати в написаній для неї виставі "Західна дівчина". Виконує роль спритниці, яка використала пістолет, гвинтівку і мотузку, щоб перехитрити групу злочинців. Займається благодійністю. Роздає всі гроші, зароблені в Буффало Білла.

54 судові позови проти газет виграла Енні Оуклі. Судилася через наклепи. 1904-го вийшла стаття про те, що жінку арештували за крадіжку штанів. Нібито вона їх продала й купила кокаїн. Пізніше з'ясувалося, що арештували самозванку, яка назвалася іменем снайперки-зірки. Більшість газет вибачилися, але репутація Енні постраждала. Її юридичні витрати були більші, ніж компенсація у $20 тис. — зараз $570 тис., проте вона очистила своє ім'я.

293 тисячі доларів заплатив на аукціоні Герітейдж 2013 року покупець рушниці Енні Оуклі.

Пропонувала президентам зібрати загін жінок

"Вельмишановному президенту Вільяму Мак-Кінлі! Дорогий сер, я впевнена, що ваш здоровий глузд зможе вберегти Америку від війни, — написала 5 квітня 1898-го Енні Оуклі. — Але на випадок воєнних дій я готова надати у ваше розпорядження загін із 50 жінок-стрільців. Кожна буде американка з власною зброєю і боєприпасами, що знизить витрати уряду".

Цього листа жінка написала, коли виник ризик іспано-американської війни. Президент відмовився. Непохитна патріотка повторила свою пропозицію напередодні Першої світової вже іншому президентові — Вудро Вільсону. Відповідь була така ж.

Енні Оуклі навчала жінок стріляти для фізичної форми та самозахисту. Вона стверджувала: "Хочу, щоб кожна жінка знала, як поводитися зі зброєю так само природно, як вона поводиться з немовлятами".

Не менш як 15 тисяч жінок пройшли вишкіл у Енні Оуклі. "Якщо на війну не підете, то хоч чоловіки боятимуться", — казала їм.

×