"До Теодоріха багато князів в обладунках розкішних на допомогу прийшли. Приєдналися і 200 лицарів у шоломах. Магістр рушив у Литву та захопив замок Піленай. До нього втекли жемайти (етнічна група, яка жила на території нинішньої Західної Литви, в історичній області Жемайтія. – Країна) з чотирьох країв. Побачивши військо, язичники злякалися. Не вірячи в можливість уберегти замок, майно своє в полум'я покидали, а самих себе повбивали", – пише літописець Віганд із Марбурґа в "Новій прусській хроніці" про знищення фортеці Піленай 25 лютого 1336 року. Припускають, тепер на тому місці стоїть курган у Шилальському районі Литви.

Покатоличені Данія, Польща, Швеція, Тевтонський і Лівонський ордени організовували походи проти язичників Північної Європи з кінця XII ст. Грабували й поширювали вплив на нові землі. Змушували приймати християнство або знищували.

 

1236-го у хрестовий похід проти західнослов'янського племінного союзу жемайтів ідуть 2 тис. саксонських лицарів-мечоносців. Жемайти перемагають їх у битві при Сауле – тепер місто Шяуляй на півночі Литви. Однак розуміють, що напади триватимуть. Укріплюють і споруджують фортеці. На кордоні з володіннями Тевтонського ордену зводять замок Піленай.

Тевтонці 1308-го захоплюють Гданськ, знищують 10 тис. людей. Хочуть здолати Піленай і зайняти Балтію. Великий магістр ордену Теодоріх фон Альтенбурґ збирає майже 6 тис. вояків. Зокрема, з території нинішніх Австрії, Німеччини, Франції.

На початку лютого входять у Жемайтію, грабують і знищують села. Люди з уцілілою худобою тікають до замку Піленай. Тевтонці беруть його в облогу. Обороною командує князь Маргиріс. Чоловіки б'ються на укріпленнях довкола фортеці. Їм бракує зброї.

Хрестоносці обстрілюють камінням із катапульт і запаленими стрілами. Захисники розуміють, що програють. Вирішують спалити майно і не датися живими в руки ворогу. Чоловіки вбивають жінок і дітей. Запалюють багаття й кидаються в нього.

"Стара жінка сокирою сотню людей зарубала. Потім у себе життя відібрала, – писав Віганд із Марбурґа. – Частина поранених на конях повтікали. Князь литовський хотів помститися прусам, але відступив і сховався в підвалі. Дружину свою розрубав і в полум'я кинув. Вражені цим язичники схилили голови. Князь усіх порубав, а потім і себе. Так на користь прусам і християнству замок зруйнували. З нього полонених та велику здобич забрали".

Вражені побаченим і налякані хрестоносці одразу залишили замок. У хроніках пишуть про 4–5 тис. убитих. Врятувалися небагато. Вчені вважають події в Піленаї одним із наймасовіших самогубств в історії.

Тевтонський орден захоплює Жемайтію. Інші племена на території сучасної Литви приймають християнство і збираються відстоювати свої землі від впливу лицарів. 1410 року відбувається битва під ґрюнвальдом – тепер село у Вармінсько-Мазурському воєводстві Польщі. Тевтонці зазнають поразки від армії поляків, литовців, білорусів та українців. Орден припиняє існування.

 

У ніч на 26 лютого 1794 року пожежа знищила королівський палац Крістіансборґ у Копенгагені. Вогонь поширився від димаря, охопив споруду й прилеглі будівлі. Сім'ю 40-річного принца Фредеріка евакуювали. Пожежа припинилася під ранок. Згоріли бібліотека, колекція мистецьких робіт і коштовностей. Уціліли лише манеж і стайні. Палац перебудували 1828-го. З 1849 року в ньому засідає данський парламент.

27 лютого 425-го візантійський імператор 23-річний Феодосій II видав указ про організацію вищої школи в Константинополі. Там готували чиновників, військових і духівників. Грецькою й латиною викладали граматику, літературу, філософію, право, медицину, математику, музику, риторику, поезію і географію. Заклад вважали першим університетом Європи. Припинив існувати після завоювання міста турками 1453-го. Султан Мехмед II перетворив його на ісламську богословську школу.

28 лютого 1835-го лікар Еліас Леннрут (1802–1884) надрукував у фінському місті Каяані епос "Калевала". Назва походить від країни, в якій живуть герої народних оповідань. Вірші записував від карельських і фінських селян. Зібрав 50 пісень-рун. Розповідали про створення світу та пригоди першого чоловіка на Землі – Вяйнямейнена, чародія і спокусника жінок Лемминкяйнена та богатиря Куллерво.

"Ми думали, що міць країни зростає і зріє, тішилися з перемог за кордоном. Та не помічали

страждань у власній державі. Доводиться воїнів і катів нацьковувати на власних людей. Ви називаєте їх черню, злочинною, небезпечною й неосвіченою. А чи розумієте, чим зобов'язані людям? Вони обробляють ваші поля й прислуговують у будинках, з них вербується армія, що дала можливість кинути виклик усьому світу. Тепер чернь кине його вам, якщо нуждою і нехтуванням буде доведена до відчаю", –

виступає в Палаті лордів британського парламенту в Лондоні 27 лютого 1812-го поет Джордж Байрон (1788–1824). Став на захист луддитів – людей, які протестували проти встановлення на фабриках верстатів і руйнували їх. Влада запровадила смертну кару за це. Засуджених страчували в Шервудському лісі, біля маєтку Байрона

15 тисяч людей загинули 22 лютого 1651 року під час штормового припливу на узбережжі нинішніх Нідерландів і Німеччини. Стихійне лихо назвали повінню святого Петра, бо вважали Божою карою. Вода прорвала штучну косу німецького острова Юст і зруйнувала три прибережні міста

×