"У нас не було плану. Та й заручників захоплювати ми не збиралися. Вважали себе групою студентів, які мали влаштувати акцію протесту. Усе вийшло з-під контролю – й ми засіли в будівлі з купою заручників", – згадував 24-річний Ебраґімі Асгарзаде про захоплення посольства США в Тегерані 4 листопада 1979-го. Належав до організації "Мусульманські студенти – послідовники шляху Імама".
На початку 1960-х США і Велика Британія інвестують у розвиток Ірану. Починають вимагати від шаха Мохаммеда Реза Пахлаві (1919–1980) реформ у соціальній сфері. Уряд ухвалює закон, що регулює сімейні відносини. Жінкам дозволяють розлучатися і відмовитися від чадри. Частина населення сприймає ці зміни як спробу Заходу викорінити перську культуру та її цінності. Починаються страйки, бойкоти і демонстрації. Армія переходить на бік народу.
Реза Пахлаві тікає нібито на лікування до США. Лідер революціонерів аятола (вищий титул у мусульман. – Країна) 79-річний Рухолла Мусаві Хомейні проголошує курс на побудову ісламської держави. Його підтримують радикальні студенти. Домовляються страйкувати біля посольства США в Тегерані, щоби привернути увагу до подій в Ірані.
О 6:30 кілька десятків активістів підходять до представництва. Студентка щипцями перекушує ланцюг на воротах. Заходять на територію. Всередині – працівники консульства, дипломати, американські громадяни, усього – 90 осіб. Охоронці не хочуть стріляти у беззбройну молодь. До посольства під'їжджають автобуси з людьми, які підтримують мітинг.
– Час уже очистити Тегеран від американських шпигунів, – виступає по радіо Хомейні.
Усіх на території посольства студенти проголошують заручниками. Їм зав'язують очі й виставляють перед фотокореспондентами. Кажуть, що звільнять в обмін на шаха. Хочуть його судити.
18 заручників утікають через вікна або виходять із посольства під виглядом журналістів. Президент США 55-річний Джиммі Картер оголошує про початок операції зі звільнення решти. Забороняє імпорт нафтопродуктів з Ірану та арештовує $8 млрд що належать іранському уряду і зберігаються в американських банках.
За два тижні Хомейні звільняє всіх жінок, темношкірих і громадян всіх країн, крім США. У полоні залишаються 52 бранці. У Тегерані на вулицях палять американські прапори і скандують: "Смерть Америці!", "Смерть Картеру!", "Смерть шаху!" У США іранців звільняють з роботи, громлять їхні будинки та б'ють дітей у школах. Телебачення відводить до третини ефірного часу для висвітлення кризи із заручниками.
Американські військові двічі проводять операції зі звільнення своїх громадян, але невдало. Спочатку через піщану бурю в пустелі ламається транспорт. Потім підводить розроблений для штурму літак. Влітку 1980-го заручників переводять у тюрми, щоб посилити їх охорону.
Тим часом шах Реза Пахлаві помирає. Іранці змінюють вимоги, просять $24 млрд за звільнення 52 полонених. Поступово скорочують суму до $8 млрд. Коли отримують ці гроші, звільняють заручників. Вони перебували в полоні 444 дні.
"Я і колеги пережили всі можливі емоції, – згадував працівник посольства Брюс Лайнген, якому тоді було 44 роки. – Спочатку сподівалися, що уряд Ірану допоможе вирішити проблему миром. Потім – розчарувалися. Нас тримали в заручниках у будівлі іранського МЗС. Усіх загнали до крихітної кімнати. Катувань, насильства – нічого цього не було. Але не було і свободи, найголовнішого права людини".
У посольстві США в Тегерані відкрили музей революції.
В Оксфордському університеті у Великій Британії 8 листопада 1602 року відкрили Бодліанську бібліотеку – одну з найстаріших у Європі. Збирати книжки почав єпископ Томас де Кобем. Вони були рідкістю. Щоб їх не крали, священик прикував видання до полиць ланцюгами. Можна було працювати з ними лише в читальному залі. Доступ надавали науковцям і духовенству. Пізніше дозволили і студентам. Зараз у бібліотеці зберігають по примірнику всіх видань, що друкують у країні протягом 400 років.
5 листопада 1968-го колишній боєць Української повстанської армії 41-річний Василь Макух облився бензином і підпалив себе на Хрещатику в Києві. Побіг у напрямку до теперішнього майдану Незалежності. Кричав: "Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!" Перед тим у поштовому відділенні залишив лист до першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста з поясненням свого вчинку. Так протестував проти русифікації України та агресії Радянського Союзу проти Чехословаччини. Від опіків помер у лікарні наступного дня.
9 листопада 1793-го революційний уряд Франції перейменував королівський палац Лувр на Центральний музей мистецтв. Того року Людовика XVI усунули від влади і його мистецьку колекцію оголосили національним надбанням. Три дні на тиждень до Лувру дозволили заходити всім охочим. На стінах хаотично розвісили 537 картин. Колекцію впорядковували поступово й додавали підписи з довідковою інформацією.
30 мільйонів людей у восьми штатах США і канадських провінціях Квебек та Онтаріо залишилися без електропостачання після виходу з ладу лінії Ніагарського енерговузла 9 листопада 1956 року, о 17:16. Через кілька секунд від перевантаження відключилися ще п'ять ліній. Потім погасла єдина енергетична система північного сходу США і частини Канади. Загальна площа відключення становила понад 200 тис. кв. км – це найбільша в історії аварія у системі електропостачання. Подачу поновили під ранок. Понад 14 год. провели у вагонах метро й кабінах ліфтів 800 тис. людей
"Що довше тлумачиш сновидіння, то більше переконуєшся, що сни дорослих мають в основі здебільшого сексуальний характер й еротичні бажання. У цьому може переконатися той, хто справді аналізує їх", –
пише 60-річний Зигмунд Фройд у книжці "Тлумачення сновидінь", що вийшла 4 листопада 1899-го у Відні. Австрійський учений перший дав їм психологічне пояснення. Стверджував, що вчинки людини підпорядковані статевому інстинкту. Колеги називали його сексуальним маніяком і шарлатаном. Бойкотували його виступи
2 
35413
Коментарі