"Спочатку ми почули гул, як шум карети. Він робився все голоснішим. Став такий гучний, як постріли з пістолета. Після цього відчули тремтіння землі. В усіх церквах самовільно задзвонили дзвони", – пише німецький консул Крістіан Стакелер про землетрус у португальській столиці Лісабон уранці 1 листопада 1755-го. Центр його був за 200 км від мису святого Вікентія в Атлантичному океані. Через рухи тектонічних плит біля Азорських островів пішли підземні поштовхи і спричинили цунамі.
Того дня португальці відзначали День усіх святих. Храми були переповнені. Люди палили свічки, прикрашали ікони квітами та стрічками. О 9:30 сталися перші поштовхи. Свічки падали і підпалювали все навколо.
"Мій будинок зарипів і почав руйнуватися. Поштовхи сильнішали, і я вибрався назовні, – згадував священник 53-річний Чарльз Деві. – На площах утворювалися тріщини до 5 метрів. Я бачив, як валилися храми із сотнями вірян. З-під руїн виривалося полум'я. Парафіяльна церква Святої Катерини на вершині сусідньої гори розсипалася, як картковий будиночок. Полум'я поширилося Лісабоном. Крики поранених, обпечених людей Misercordia meu Dios! ("Змилуйся, Боже мій!" – Країна) долинали звідусіль".
Чарльз Деві прямує до річки Тежу, що впадає в море. Будинки навколо продовжують падати. Люди заповнюють вулиці. Протягом 10 хв. стаються три сильні поштовхи. Всі тікають у напрямку морського порту й королівського палацу, де є великі площі. Бачать, що морська вода відходить від берегів, русло річки Тежу міліє. На дні моря видніються залишки кораблів.
"Тисячі людей кидаються до них, щоб узяти щось зі скарбів, які виблискували. Мало хто думав про повернення води. Цунамі прибуло так швидко, що люди не встигали тікати", – пише у спогадах Деві.
Місто накриває хвиля 12 м заввишки. Руйнує гавань і змиває в море тисячі людей.
Більшість будівель Лісабона обвалюються внаслідок землетрусу, цунамі та пожежі. У найбільшій лікарні сотні пацієнтів згорають на своїх ліжках. Більш-менш цілим залишається тільки бідний район Альфама на скелястому пагорбі.
Зруйновано королівський палац і бібліотеку із 70 тис. рідкісних книжок. Правитель Жозе І перебуває за містом, де його донька забажала провести свято. Це рятує його. Після того король відмовляється жити в палаці. Переносить свій двір до гігантського шатра за межами Лісабона.
– Це велике й пишне місто – тепер купа руїн. Багаті й бідні зараз нарівні. Поховаймо мертвих і зцілюймо живих, – виступає перед городянами прем'єр-міністр Себастьян де Карвалю. Він береться за подолання наслідків стихії.
Наказує насамперед прибрати тисячі трупів, щоб уникнути епідемій. Мертвих вантажать на пошкоджені кораблі. Відпливають у море і там спалюють судна.
У центрі міста будують шибеницю. За перший тиждень вішають 30 мародерів. Майно охороняє армія. Лісабонцям забороняють залишати місто. Усі мають працювати над відновленням.
Так триває майже рік, до 1760-го. Напівзруйнований монастир Кармо залишають руїною – як свідчення про великий землетрус.
49 лауреатів Нобелівської премії та вісім президентів США випустив Гарвардський університет, який відкрили в місті Кембридж у британській колонії Массачусетс у ПівнічніЙ Америці 26 жовтня 1636-го. Спочатку це був коледж, названий на честь англійського міністра Джона Гарварда. Той заповів закладу свою бібліотеку Й половину статків. Тут готували пасторів для потреб англійської колонії та місіонерів з індіанців. У першій чверті XIX ст. коледж реорганізували в університет
"Чи молилися ви на ніч, Дездемоно? Якщо у вас іще такий є гріх, якого вам не відпустило небо, – моліться швидше", –
говорить зі сцени головний герой п'єси "Отелло" Вільяма Шекспіра під час прем'єри в банкетній залі королівського палацу Вайтголл у Лондоні 1 листопада 1604-го. Звертається до дружини Дездемони. Після цього душить її, підозрюючи у зраді, й накладає на себе руки. П'єса про трагічну любов воїна-мавра й доньки сенатора Венеції досі має успіх у світі
30 жовтня 2015 року влада Китаю скасувала заборону мати більш ніж одну дитину. Її запровадили наприкінці 1970-х, коли кількість населення країни наблизилася до 1 млрд осіб. Відчувалася нестача продовольства і житла. Економіст Ма Іньчу (1882–1982) запропонував уряду запровадити обмеження для міських пар – одна дитина, для сільських – до двох, якщо перша – дівчинка. Політику проводили під гаслом "Дві руки прогодують один рот". Обмеження запобігло появі на світ 400 млн китайців.
31 жовтня 1517-го монах ордену августинців, професор філософії і теології університету в німецькому місті Віттенберґ 34-річний Мартін Лютер видав 95 тез із критикою церковних індульгенцій. Ці документи продавали вірянам в обмін на спокутування гріхів. Мартін Лютер назвав це заробітком. Його звинуватили в єресі та відлучили від церкви. Тези поширилися по всій Німеччині й поклали початок протестантської Реформації.
1 листопада 1894-го у Парижі французький мікробіолог 40-річний Еміль Ру створив протидифтерійну сироватку. Перед тим дізнався, що дифтерію спричиняли токсини бактерій у верхніх дихальних шляхах. Виділив їх із заражених морських свинок. І зробив суміш токсину й антитоксину. Тоді ж німець 40-річний Еміль фон Берінґ наважився колоти сироватку хворим дітям. Вони одужали. За це отримав Нобелівську премію.
8 
35413
Коментарі