"Я побував біля річки Марайас. У високій траві біліли обгризені вовками й лисицями черепи та кістки безжально перебитих людей. "Як вони могли це зробити?" – питав я себе багато разів. Що за люди ці солдати, які холоднокровно розстріляли жінок і дітей? Добивали поранених, спробували спалити тіла. Не знаю, чи можу назвати їх людьми", – пише американський етнограф Джеймс Віллард Шульц (1859–1947) у книжці "Моє життя серед індіанців" про каральну операцію, яку провели американські війська 23 січня 1870-го у штаті Монтана.
За рік до того п'ятеро індіанців племені чорноногі з табору Гірського Вождя вбили скотаря Малколма Кларка й поранили його сина. У них був конфлікт через диких коней. Передовиці газет писали: "Чорноногі вийшли з-під контролю влади". Люди на площах закликали покарати вбивць.
Влада штату Монтана вирішила арештувати Гірського Вождя та його вояків. У долину річки Марайас відправили кавалерійський полк під командуванням майора 47-річного Юджина Бейкера, відомого жорстокістю й любов'ю до випивки.
Колона на світанку підійшла до індіанського поселення вождя Важкого Бігуна, розташованого на території володінь чорноногих. Сприйняли його за табір Гірського Вождя.
"Важкий Бігун вийшов із намету і по снігу рушив до командира солдатів, – згадувала пізніше індіанка Добра Ведмедиця. – Вручив йому папір від Конгресу. Там було написано, що його плем'я – дружнє до американців. Командир прочитав і розірвав. А Важкого Бігуна солдати застрелили".
У таборі було майже 400 осіб – жінки, діти й літні люди. Чоловіки полювали на бізонів. Провідник Джо Кіпп почав пояснювати Бейкеру, що це інший табір. Та командир був п'яний.
– Яка різниця, кого стріляти, вони всі кляті індіанці! – закричав він.
"Бейкер вишикував солдатів і звернувся до них: "Із гнид вилуплюються воші. Зберігайте холоднокровність. Не шкодуйте нікого, навіть дітей. Вогонь!" Воїни дали перший залп по наметах. Убили й поранили безліч сплячих. Решта кинулися геть із наметів. Але тут же падали під пострілами", – пише Джеймс-Віллард Шульц.
Солдати оглядали намети й кущі. Шукали й добивали поранених.
"У чагарнику я побачив молоду матір із немовлям. Від страху вона відскочила й жестами пояснила, мовляв, почекай, доки моя дитина доссе груди. Потім уб'єш мене. Тільки дозволь малюкові залишитися в живих, – згадував перекладач Томас Лефарж. – Я вдав, що не помітив її. Коли все закінчилося, знову прийшов. Там лежали два мертві тіла – матері та її дитини".
Розправа триває близько години. Вбивають 217 індіанців. Сержант Волтер Маккей гине від стріли корінного мешканця. Тіла скидають на купи. Обкладають дровами й підпалюють.
Бейкер забирає 140 полонених і 315 коней. До поселення Гірського Вождя не їдуть. Повертаються у форт Бентон. Більшість індіанців без верхнього одягу гинуть через 40-градусний мороз.
Бейкер два місяці зволікає з офіційним звітом про каральну операцію. У рапорті вказує – 173 вбитих, із них 53 – жінки й діти. Індіанці, яким вдалося втекти, скаржаться на незаконні дії. Про помилкову розправу пише преса.
Але майора захищає командувач округу та підкуплений глава індіанського відомства у Вашингтоні Елі Паркер – корінний житель. Вони заявляють про "блискуче проведену експедицію проти ворожих чорноногих".
Індіанці добиваються суду. Бейкера звинувачують лише у зловживанні алкоголем і дають невеликий штраф. Рапорти військових знищують.
621,2 грама важив найбільший у світі алмаз, який 25 січня 1905-го знайшли у шахті "Прем'єр" біля міста Преторія – тепер Південно-Африканська Республіка. Назвали "Куллінан" – на честь власника копальні Томаса Куллінана (1862–1936). Також на алмаз казали "Зірка Африки". Презентували на день народження британського короля Едуарда VII (1841–1910). "Куллінан" розрізали на дев'ять великих каменів і майже сотню менших. Найбільший інкрустували у скіпетр англійського монарха, ще один – у корону. З решти зробили прикраси
20 січня 2006-го в Лондоні у річці Темза помітили кита-пляшконоса завдовжки 5 м. Ссавець потрапив туди під час припливу з моря. Його зловили сіткою й підняли на баржу. Хотіли повернути в море. Але за 2 години тварина померла від пошкоджень, зневоднення й голоду. Занадто довго пробула у прісній воді та без їжі.
21 січня 1506 року Папа Римський Юлій II створив регулярну армію Ватикану. Півтори сотні вояків набрав у Швейцарії, бо тамтешніх солдатів вважали найкращими в Європі. Червоно-синьо-жовті однострої для них розробив художник Рафаель Санті. 1527-го прийняли перший і єдиний бій – військо австрійського імператора Карла V напало на Рим. У сутичках загинули 147 гвардійців зі 189. Ті, хто вижили, врятували Папу Климента VІІ. Швейцарська гвардія служить досі. Її вважають найстарішим військовим формуванням на планеті.
47-річна Роберта Лінн Бондар із Канади полетіла в космос 22 січня 1992 року і стала першою астронавткою українського походження. Її предки походили з Івано-Франківщини. Володіла українською мовою. Працювала неврологом і вміла пілотувати літак. Пройшла підготовку в NASA. Вісім днів провела на орбіті, досліджувала вплив космосу на організм людини. Її іменем назвали кілька шкіл і парк. Його занесли до Алеї слави в Торонто.
Коментарі