четвер, 28 травня 2020 16:19

Письменник кричав і перебивав Гітлера

"Гітлер був воїном для людства і проповідником Євангелія справедливості для всіх народів. Він, як Нібелунг, залишився вірним собі, зберігав вірність сліпій любові до німців", – написав норвезький письменник 85-річний Кнут Гамсун у некролозі після самогубства рейхсканц­лера Німеччини 26 травня 1945 року. Публікація вийшла в норвезькій газеті Aftenposten. 26 травня автора та його дружину Марію арештували в маєтку Ньоргольм на півдні Норвегії.

Він був сином бідних фермерів, змінив безліч професій. Мандрував Норвегією та США. Писав вірші, оповідання та репортажі. Роман "Голод" зробив його відомим. 1920-го отримав Нобелівську премію з літератури за твір "Плоди землі".

Автор: gettyimages
  Кнут Гамсун під час Другої світової війни підтримував нацистів. На фото: письменник з онукою, орієнтовно 1943 рік
Кнут Гамсун під час Другої світової війни підтримував нацистів. На фото: письменник з онукою, орієнтовно 1943 рік

Із приходом у Німеччині до влади нацистів виступає на їх підтримку. Після німецької окупації Норвегії закликає співвітчизників не чинити опору: "Кидайте зброю і розходьтеся по домівках. Німеччина бореться і за наші інтереси!"

Міністр пропаганди Третього рейху Йозеф Ґеббельс дає розпорядження надрукувати зібрання творів Кнута Гамсуна 100-тисячним тиражем. Вдячний письменник надсилає тому медаль нобелівського лауреата. Тисячі шанувальників відвертаються від нього.

У червні 1943-го на аеродромі біля гірської резиденції Адольфа Гітлера під Берхтесгаденом на норвежця очікує Mercedes фюрера. Диктатор хоче відволіктися від війни, поговорити про літературу. Несподівано Кнут Гамсун починає скаржитися на керівника німецької окупаційної адміністрації в Норвегії Йозефа Тербовена. Той розстрілює за найменшу провину.

– Методи комісара не годяться для нас. Ми більше не хочемо ніяких страт! – кричить глухуватий письменник, нахилившись близько до Гітлера.

Присутній на зустрічі секретар міністерства народної освіти і пропаганди Отто Дітріх, згадуючи про той візит, писав: "Мені ніколи не доводилося бачити, щоб хтось наважився перебивати Гітлера і кричати на нього".

Фюрер просить зрозуміти жорстокість Тербовена. Мовляв, влада змушена силою прокладати собі дорогу: "Доводиться миритися з тим, що вона може й не викликати симпатій. Подібна ситуація і в Україні". Для Гамсуна ці аргументи непереконливі. Вимагає відставки намісника.

– Я розмовляю зі стіною, – говорить він і починає плакати.

Перекладач лякається і не передає цих слів. Гітлер встає і виходить на терасу. Аудієнцію закінчено.

– Я не бажаю більше бачити тут таких людей, – каже потім Ґеббельсу.

У Норвегії дізнаються про зустріч Кнута Гамсуна з лідером нацистів. Саме страчують учасників опору. Євреїв, серед яких було багато друзів письменника, відправляють у концтабори. Його ненавидять. На книжках пишуть "Зрадник" і надсилають автору.

Після некролога Гітлеру Кнута Гамсуна садять під домашній арешт. Згодом – у психіатричну клініку в Осло. Діагностують "стійке ослаблення розумових здібностей". Судити літнього лауреата Нобелівської премії не наважуються. Відкладають справу, сподіваються, що "природа втрутиться". У грудні 1947 року все-таки розпочинають процес.

"Поведінка Гамсуна могла бути інша, якби він нормально чув. Із 1942-го хворів на атеросклероз, пережив інсульт, – оголошують вирок присяжні. – Він легко піддавався навіюванню і не міг опиратися впливу. Це позначилося на його здатності протистояти нацистській пропаганді".

Визнають винним у сприянні ворогу та штрафують на 425 тис. норвезьких крон – $80 тис.

"Для самого Гамсуна ця ситуація – трагедія. Але для історії літератури – драма, яка завершилася значно краще, ніж ми очікували", – пишуть про суд у пресі.

Письменник помирає 1952-го у своєму маєтку.

Автор: gettyimages
  29 травня 1967-го в англійському місті Брайтон 26 студенток коледжу залізли в авто Міnі. Встановили світовий рекорд із місткості легкового автомобіля. Організатори обрали струнких невисоких жінок, більшість із них були гімнастками. Розміщення в авто зайняло 10 хвилин. Потім закрили всі вікна та двері. Лише за 20 років побили цей рекорд – у Mini вмістилося на одну дівчину більше
29 травня 1967-го в англійському місті Брайтон 26 студенток коледжу залізли в авто Міnі. Встановили світовий рекорд із місткості легкового автомобіля. Організатори обрали струнких невисоких жінок, більшість із них були гімнастками. Розміщення в авто зайняло 10 хвилин. Потім закрили всі вікна та двері. Лише за 20 років побили цей рекорд – у Mini вмістилося на одну дівчину більше

4,2 метра – довжина хвилинних стрілок із міді в годиннику Біг-Бен на вежі Вестмінстерського палацу в Лондоні. Його запустили 31 травня 1859 року. Має чотири циферблати діаметром 7 м – на різні сторони світу. Годинникові стрілки 2,7 м завдовжки відлили з чавуну. Назвали на честь інженера Бенджаміна Холла, який будував палац

"Старий добрий князь Мстислав Романович тут убитий був. Ще Мстислав Святославич та інших князів тридцять загинуло. А бояр та інших воїв – многоє множество. Лише киян одних убито на битві тій десять тисяч. І був плач і туга на Русі, і по всій землі чули цю біду", –

пише автор Новгородського літопису про битву на річці Калці – на межі сучасних Запорізької та Донецької областей – 31 травня 1223-го. У ній війська руських князів і половецького хана Котяна зазнали поразки від монголо-татар під керівництвом полководців Джебе і Субедея

27 травня 1753 року в Києві завершили будівництво Андріївської церкви. Проєкт у стилі легкого бароко розробив архітектор Франческо Растреллі. Зі скарбниці Києва виділили 20 тис.руб. За 1 руб. можна було купити барана, за 5 – корову чи коня. Храм не мав дзвонів та опалення.

28 травня 1987-го легкий літак Cessna 172B Skyhawk німецького пілота-аматора 18-річного Матіаса Руста приземлився на Красній площі в Москві. Руст хотів продемонструвати мирні настрої Західної Європи та передати генеральному секретарю ЦК КПРС Михайлові Горбачову послання. Піднявся в повітря з території Фінляндії. Радянські захисні системи не помітили його. Пілоту дали чотири роки тюрми за перетин кордону. Міністра оборони СРСР звільнили.

29 травня 1825-го в Реймському соборі коронували 68-річного Карла X. Він посів престол Франції після смерті молодшого брата Людовика XVIII. Церемонія пройшла за середньовічними канонами. Карл прикладав руки до хворих на золотуху – недугу, що вражала шкіру та слизові оболонки. При цьому казав: "Король тебе торкається, Господь тебе зцілює". За п'ять років відбулася революція – і Карла Х скинули. Він був останнім французьким монархом.

Зараз ви читаєте новину «Письменник кричав і перебивав Гітлера». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі