"Я оголошую про початок перших міжнародних Олімпійських ігор в Афінах. Хай живе нація! Хай живе грецький народ!" – промовив із трибуни на стадіоні "Панатінаїкос" в Афінах король Греції 50-річний ґеорґ I ґлюксбурґ 6 квітня 1896-го. Відкрив Перші Олімпійські ігри сучасності. У церемонії взяли участь 311 спортсменів з Австралії, Австрії, Болгарії, Великої Британії, Данії, Німеччини, США, Угорщини, Франції, Чилі, Швейцарії, Швеції та Греції. Вони вишикувалися на стадіоні. За дійством спостерігали 80 тис. глядачів. У небо випустили тисячу білих голубів – символів миру.
У давні часи Олімпійські ігри проводили у Греції що п'ять років. Включали змагання з бігу, боротьбу, кулачний бій, стрільбу з лука, метання диска, перегони на колісницях.
Голова союзу французьких спортивних товариств барон 29-річний П'єр де Кубертен 1894-го береться відродити змагання. Заручається підтримкою впливових французів і заможних грецьких бізнесменів. Створює в Парижі Міжнародний олімпійський комітет, який має намір проводити змагання кожні чотири роки в різних країнах. Греки наполягають, щоб перші були в них.
Кронпринц Греції Костянтин очолює комісію для пошуку інвестицій. Закликає людей жертвувати кошти на Олімпіаду. Гроші надходять від греків із різних міст Європи. В Афінах реставрують давній Мармуровий стадіон. Будують велодром, стрільбище й тенісні корти.
Спортсмени приїжджають за власний рахунок і повинні самостійно забезпечувати себе харчами та житлом. Тому дві третини учасників – представники Греції. Атлети з Російської імперії дістаються до Константинополя – й у них закінчуються кошти. У програму Олімпіади входять змагання з класичної боротьби, велоспорту, гімнастики, легкої і важкої атлетики, плавання, стрільби, тенісу та фехтування. Беруть участь лише чоловіки, бо змагання жінок П'єр де Кубертен називає непрактичними, нецікавими, непривабливими і неправильними.
Через відсутність учасників змагань із греблі не проводять.
Першим олімпійським чемпіоном стає американець Джеймс Коннолі. Перемагає в потрійному стрибку з результатом 13 м 72 см. Виборює також срібну медаль у стрибках у висоту та бронзу – у стрибках у довжину.
Змагання з плавання відбуваються в морі. Угорець 22-річний Альфред Хайош першим долає дистанції 100 і 1,2 тис. м.
"У воді я думав не про те, як перемогти, а як не потонути. Боявся, що ногу зсудомить від холоду", – розповідав Хайош.
Марафонську дистанцію зголошуються бігти 24 атлети. Тільки четверо – приїжджі.
"Я їх усіх переможу. Не думаю, що бігти марафон важче, ніж підніматися з отарою високо в гори", – каже грек-пастух 23-річний Спиридон Луїс. Перед змаганнями чоловік тиждень постує і сповідається. У день забігу 10 квітня разом з іншими спортсменами-греками йде на ранкову службу в храм. Їдять смажену баранину та п'ють по склянці вина. Долають 40 км від Марафона до Афін.
Фінішують на стадіоні, де чекають 100 тис. глядачів. Першим за 2 год. 58 хв. і 50 с після старту прибігає Спиридон Луїс. Король дарує йому золотий кубок, бочку вина, талони на безкоштовне харчування протягом року, безкоштовне пошиття одягу та користування послугами перукаря протягом усього життя, 10 ц шоколаду, 10 корів і 30 баранів.
В інших видах спорту за перше місце дають срібну медаль, оливкову гілку та диплом, за друге – мідну. Третього місця не відзначають. Найбільше нагород отримують американські, грецькі та німецькі спортсмени.
"Коли хочемо, щоб наша мова процвітала, повинні дбати про входження її до публічного вжитку. Думаємо, найкращу поміч могло би тут подати заснування театру у Львові. Він учитиме історії минулих ясних віків, учитиме любити прадідну землю, збудить замилування до поезії й мистецтва", –
писав у газеті "Слово" голова товариства "Руська бесіда" Юліан Лаврівський (1819–1873). Він брав участь у створенні першого професійного українського театру, що запрацював у Львові 10 квітня 1864-го. Назвали "Руська бесіда". Трупа гастролювала Галичиною з виставами українських класиків. Театр припинив існування 1924-го через брак коштів
1425 днів тривала облога Сараєва, що розпочалася 5 квітня 1992-го. Перед тим Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії. Серби та російські найманці оточили Сараєво. Щодня обстрілювали. У місті жили 500 тис. людей. Не вистачало їжі, води й медикаментів. Загинули чи пропали безвісти майже 10 тис. осіб. Облогу зняли після підписання Дейтонських угод, які визнали державність Боснії і Герцеговини
6 квітня 1994 року біля столиці Руанди Кігалі невідомі зенітною ракетою збили урядовий літак. Загинули президенти Руанди 57-річний Жувеналь Габ'ярімана й сусідньої країни Бурунді – 39-річний Сіпрієн Нтар'яміра, військові та політичні діячі, екіпаж. Влада в Руанді перейшла до військових. Вони почали геноцид проти народності тутсі. Знищили близько мільйона людей.
7 квітня 1926-го в Римі відбувся замах на прем'єр-міністра Італії 43-річного Беніто Муссоліні. Ірландка Вайолет Ґібсон, 49 років, вистрілила йому в обличчя. Куля зачепила ніс. Наступного дня політик вирушив із візитом у Лівію. Поліції нападниця заявила, що стріляла з метою "прославити Бога". Її визнали душевнохворою і вислали в Англію. До смерті 1956-го прожила у психіатричній лікарні.
10 квітня 1833-го німецький хімік 37-річний Якоб Фрідріх Камерер із Людвиґбурґа почав виробляти сірники. Придумав їх у в'язниці, куди потрапив за участь у заворушеннях проти влади. Підкуповував тюремного охоронця, щоб той приносив йому реактиви до камери. Паличкою з білим фосфором випадково потер об стіл – і вона спалахнула. Після звільнення відкрив фабрику. Пізніше фосфор замінили на менш токсичну сірку.
6 
35413
Коментарі