– Цей парфумний набір "Мимоза" понад 30 років тому нам передала колишня колольниця рафінаду на цукрозаводі з Городища, – розповідає директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Алла Кушнір, 53 роки. – Набір містить пудру, мило, парфуми і дзеркальця. Прізвище жінки було Коваль. Імені й по батькові немає, лише ініціали – Е. Д. Набір вручили їй за ударну працю. Залишила нам і своє фото: 1930 року сидить за ручним станком, на якому колола цукор на шматки. Була така професія до 1960-х. У спеціальні конусоподібні форми заливали зварений рафінад. Коли застигав, виходили "цукрові голови". Їх вручну на станку розколювали на шматки. Вони були неправильної форми й різної ваги. Рафінад із рівних і однакових кубиків з'явився пізніше.
Набір, яким нагородили колольницю цукру, випустила Московська державна парфумерна фабрика ТЭЖЭ. У 1930-х у Радянському Союзі розгорнули рух за особисту гігієну. Він збігся зі стахановським. Тож передовиків і ударників, які мали бути й взірцем культурності, нагороджували подарунками від ТЭЖЭ. СРСР за випуском парфумів 1936 року обігнав Францію й посів третє у світі місце, після США та Великої Британії. Для жінок в асортименті були духи "Маки", "Кармен", "Сирень Персидская". "Москвичка", "Букет моей бабушки", "Реноме", "Фуджи Сан". Флакони деяких мали чудернацькі форми. Наприклад, чоловічий одеколон "Северный" – у вигляді айсберга, а пробка – ведмідь на вершині снігової брили. Порожні флакони з-під парфумів ТЭЖЭ можна було здати в будь-яку аптеку.
ТЭЖЭ розшифровували, як "Тайна Женщины". Насправді ж це було скорочення від "Трест Жиркость". Він об'єднував найбільші підприємства миловарної, парфумерної і кісткообробної промисловості СРСР. Випускав парфуми, мило, пудру, крем для рук та обличчя, зубний і пральний порошки, помаду, маски для волосся. Про його продукцію жартували:
На губах ТЭЖЭ,
На щеках ТЭЖЭ,
На бровях ТЭЖЭ.
Целовать где же?
Колольниці цукру з Городища на Черкащині парфумерний набір "Мимоза" чомусь не знадобився.
2 
35413
Коментарі