вівторок, 26 травня 2020 11:39

"Мамо, я перетворю 10 доларів на мішки грошей. Буду передавати цим же поїздом"

Хокеїст Террі Савчук грав без захисної маски

"Сім'я важко переживала смерть мого старшого брата Майка. Батьки покладали на нього великі надії. Мені навіть здавалося, що тато не проти, якби на місці Майка був я. Брата вважали талановитішим і потрібнішим, – згадував канадський хокеїст Террі Савчук. Походив з української сім'ї з канадського міста Вінніпеґ. – Якось я натрапив на екіпірування брата, коли перебирав його речі. Не знаю, що зі мною було б, якби я його тоді не знайшов".

Террі вдома називали Тарасом. Змалку більшість часу проводив із старшим на сім років братом Майком-Миколою. Влітку грали у бейсбол та американський футбол, а зимою – в хокей. Ділили прохідну кімнату невеликого будинку та спали в одному ліжку. Жили бідно, але батьки відклали гроші й придбали Майку воротарські щитки й рукавиці для гри в хокей. Він почав виступати за юніорські команди. Террі став прогулювати уроки, щоб подивитися на тренування. 17-річний Майк помер від серцевого нападу.

Автор: gettyimages.com
  Хокеїста Террі Савчука  1966 року сфотографували для обкладинки американського журналу Life. Тоді ж заради експерименту позначили всі його ушкодження гримом. На обличчі майже не залишилося не вдареного шайбою місця. Порахували рани і стали називати "Людиною 600 шрамів"
Хокеїста Террі Савчука 1966 року сфотографували для обкладинки американського журналу Life. Тоді ж заради експерименту позначили всі його ушкодження гримом. На обличчі майже не залишилося не вдареного шайбою місця. Порахували рани і стали називати "Людиною 600 шрамів"

Террі під час регбійного матчу невдало впав на праву руку. Ліктьова кістка розтрощилася на 60 шматків. Медики рятували її майже добу. Рука стала на 5 см коротша. Та він продовжив виступати за вінніпезькі бейсбольну й хокейні команди. Працював біля батька в цеху з виготовлення вентиляційних каналів із жерсті.

Щоб підтримати талановитого юнака, тренер повіз його в американський Детройт на базу тамтешньої хокейної команди Red Wings, де займалися новачки. Менеджер Джек Адамс запропонував Террі Савчуку контракт. Але батьки не відпустили. Хотіли, щоб закінчив школу. Потім пропозиції надходили від професійних бейсбольних команд. Їх теж відкинули.

Батько Луї Савчук падає з риштування й ушкоджує спину, стає інвалідом. 17-річний Террі залишається єдиним годувальником у сім'ї. Наважується спробувати себе в професійному спорті. Повідомляє про рішення у Детройт. Пропонують їхати до філії Red Wings у канадському місті Галт. Там займається юніорська команда.

Проводжаючи сина на залізничному вокзалі, мати віддає сімейні заощадження – $10.

– Я перетворю їх на мішки грошей, мамо. Буду передавати цим же поїздом, – каже Террі.

– Дивися, тільки не зазнавайся, – мати просить його заходити у вагон.

За рік із Канади переводять до іншої підшефної команди в місті Омаха – в центрі США. Платять $80 на місяць за середньої зарплати $130.

Террі вражає всіх своєю стійкою. Голкіпери зазвичай стоять у воротах на повен зріст, лише на кілька градусів нагинаючись. Савчук матч проводить на напівзігнутих ногах, нахилившись уперед. Його плечі майже торкаються колін, а руки – льоду. Спортсмена порівнюють із горилою.

– Така стійка дає змогу раціональніше використовувати тіло, бути рухливішим, швидше реагувати на кидки, – пояснює.

Насправді йому так легше стояти. Випрямлятися боляче через вроджену хворобу спини – поперековий відділ хребта був надмірно вигнутий уперед. Тренер звертає увагу на скалічену праву руку й сумнівається у здібностях воротаря. Террі з кожною грою доводить протилежне.

Якось під час матчу шайба влучає в око. Хірург, який випадково опинився на арені, оперує і рятує зір. Але око бачить гірше. Террі називає його бракованим. За три тижні стає у ворота знову.

Тоді ж на обстеженні виявляють артрит, що завдає болю ногам і плечам. Терпить. Із травмами звертається до лікарів за тиждень, коли з'являється "вікно" між матчами.

"Він вдало закінчив сезон з "Омахою" і став сенсацією. Савчук – надійний воротар, який не дозволить суперникам впевнено почуватися на льоду", – писала газета Indianapolis Star.

Ще три роки виступає за Indianapolis Capitals в Американській хокейній лізі – другій за рангом після Національної хокейної. Глядачі люблять спостерігати за його грою. Спритність і відважність роблять українця зіркою в НХЛ у складі Detroit Red Wings. Клуб виписує заохочувальний чек на $2 тис., і Террі починає грати замість травмованого воротаря Гаррі Ламлі.

"Джек Адамс повірив у Террі Савчука. Він повіз його у Віндзор (місто біля Детройта. – Країна) і показав панораму мегаполіса, – згадував хокеїст Джонні Бауер. – Усі знали, що він раніше возив туди Гаррі Ламлі. Той допоміг виграти Кубок Стенлі. В той час у командах був лише один воротар. Розуміли – Адамс робить ставку на новачка".

"Террі приїхав на свої перші НХЛівські збори, маючи вагу під 100 кілограмів, – згадував один із лідерів команди Тед Ліндсей. – Але він був швидкий, як кішка. Розмір. Плечі. Статура. Жвавість. Нетерплячість. Драйв. Такий він був талановитий".

Якось у Детройті, повертаючись після гри, Террі бачить вітрину взуттєвої крамниці. Йому впадає в око пара черевиків. Заходить роздивитися. Коли продавець пропонує консультацію, розвертається до виходу. Той впізнає новачка місцевого клубу і просить автограф. Питає, що сподобалося. Террі Савчук зізнається, що не може собі дозволити покупку. Частину грошей віддає за помешкання, решту – батькам. Продавець пропонує взяти черевики в розстрочку без відсотків. Спортсмен погоджується.

У роздягальні дороге взуття помічають інші члени команди й вирішують пожартувати. Прибивають черевик до лавки цвяхами. Збираючись, Террі взуває один на ногу, а другий відриває і несе в руці. У коридорі зустрічає Джека Адамса. Той запрошує спортсмена до своєї кімнати.

– Бачу, хлопці пожартували трішки. Ось, візьми. Купи нове взуття, – дає гроші. Террі відмовляється, але менеджер наполягає. – Савчук, ви достойні інвестицій.

Грає, не шкодуючи себе. Якось під час матчу травмує руку. Лікар наполягає залишити арену, але Террі рветься на лід. Джек Адамс не заперечує.

Автор: gettyimages.com
  Воротар клубу Detroit Red Wings Террі Савчук відбиває шайбу у виїзному матчі проти New York Rangers на Madison Square Garden, кінець 1950-х. У складі цієї команди він зіграв 14 із 20 років кар’єри в Національній хокейній лізі. Але останній сезон перед загибеллю провів саме в нью-йоркському клубі
Воротар клубу Detroit Red Wings Террі Савчук відбиває шайбу у виїзному матчі проти New York Rangers на Madison Square Garden, кінець 1950-х. У складі цієї команди він зіграв 14 із 20 років кар’єри в Національній хокейній лізі. Але останній сезон перед загибеллю провів саме в нью-йоркському клубі

"Він зазвичай використовував бейсбольну рукавичку як пастку. У неї виріз із тильного боку, рука відкрита. От у грі проти "Торонто" накрив шайбу, а якийсь хлопець проїхав ковзаном по ній, порізавши сухожилля. Кров була всюди, – згадував захисник Detroit Red Wings Дуг Барклі. – Я взяв його руку і допоміг доїхати до лави. Мені було видно біле сухожилля крізь глибоку рану. Його зашили – і скоро повернувся у гру. Тримався ще краще, ніж раніше".

Деякі воротарі починають використовувати захисні маски, але Террі відмовляється. Шайба часто вибиває йому зуби, ламає лицеві кістки. Лікарі нараховують понад 400 шрамів, більшість – на голові. Застерігають, що кожен наступний удар може проламати череп.

"Деякі вважають, що маска допомагає. Але Плант (воротар "Монреаль Канадієнс" Жак Плант (1929–1986). – Країна), погодьтеся, хороший воротар не тому, що він перед матчем надіває маску. Я граю понад 12 років і завжди без маски. Не бачу причин не робити цього в майбутньому", – казав Террі Савчук в інтерв'ю.

Пізніше все ж використовує захист обличчя. Травми йому безперервно дошкуляють. Стає відлюдькуватий. Відмовляє давати коментарі й автографи.

"Якщо вранці на моє привітання я отримував від нього хоч кілька слів, то міг почути щось і протягом дня, – згадував форвард Марсель Проново, який часто жив із Террі в одному готельному номері. – Але він запросто міг мовчати цілий день. Та все компенсувала його гра на воротах, захищав їх геніально".

1951-го Террі Савчук завершує свій перший повноцінний сезон у Національній хокейній лізі з рекордною кількістю перемог – 39. Наступного року доходить до фіналу. Detroit Red Wings протистоїть Montreal Canadiens.

"Уся наша команда дуже хотіла перемогти. Але Террі був одержимий. Проти нього ми були безсилі, – згадував хокеїст Montreal Canadiens Даґ Харві. – Намагалися триматися. Але, коли рахунок серії дійшов до 3:0, ми посипалися. Перемогти вже було неможливо".

Суперники називають Террі Дияволом за численні шрами на обличчі. Вболівальники зважають на його національність і скандують "Юкі" – скорочено від Ukrainian. Того року його команда виграє турнір і отримує Кубок Стенлі. Террі Савчука визнають найкращим воротарем НХЛ.

"Ніхто не рухається так енергійно і жваво, як він, – писав про Савчука оглядач Maclean's Magazine Трент Фрейн. – Юкі нагадує божевільного акробата. Постійно вибухає, дуже напружений, сідає, падає, миттєво встає, кричить на захисників. Він – як білка в колесі. Неможливо підрахувати, скільки рухів робить під час матчу".

103 матчі зіграв Террі Савчук, не пропустивши жодної шайби. Цей рекорд тримався до 2009-го. Загалом провів 1034 матчі в Національній хокейній лізі. Із них 447 завершились на користь його команд. 1952-го, 1954-го, 1956-го, 1967-го вигравав головний трофей НХЛ – Кубок Стенлі

"Якби ви кинули в Савчука жменю пшениці, то він зловив би кожне зернятко. Думаю, мине тисяча років, а такого воротаря буде важко знайти", –

Тед Ліндсей (1925–2019), нападник Detroit Red Wings

"Такий гравець мусить бути в клубі, і не має значення – грає він чи ні. Його роль зводиться до іншого. Ми всі чогось у Юкі вчилися. Неможливо було не поважати його, не дослухатися до слів людини, яка стільки досягла і так багато втратила. Для кожного з нас він залишався прикладом професіоналізму й мужності", –

Род Сейлінґ, 75 років, гравець клубу New York Rangers, у якому Террі Савчук провів останній сезон

Спить по кілька годин

1929, 28 грудня – в селищі Іст-Кілдонан біля канадського міста Вінніпеґ народився Терренс Гордон Савчук. Його батько 31-річний Луїс Савчук хлопчиком емігрував із Галичини в Канаду, працював бляхарем. Мати Анна Масляк походила з родини емігрантів-українців, займалася фермерським господарством. Подружжя мало старших від Террі синів Роджера і Майка. Перший помер малим від скарлатини, другий – у 17 років через зупинку серця.

1944 – спортивний агент пропонує Террі поїхати на оглядини у Detroit Red Wings. Його помічають, і за два роки починає грати за юніорські команди клубу.

1948 – дебютує в ­основному складі Detroit Red Wings у НХЛ. Переносить дві операції на правому лікті. Спить по кілька годин через загострення поперекового лордозу. Протягом 1952–1955 років стає найкращим воротарем НХЛ.

1953 – бере шлюб із 17-річною Патрицією Морі. Її мати померла під час пологів, а батько пішов у море й не повернувся. Із сиротинця потрапила в сім'ю власника поля для гольфу Еда Морі. Народжуються семеро дітей: сини – Джеррі, Майкл і Террі, доньки – Деббі, Керол, Кетті та Джо.

1954 – переходить у Boston Bruins. Того ж року потрапляє в автомобільну аварію, ламає ребра й ушкоджує легені. Одужавши, повертається в Детройт. Під тиском дружини й тестя береться за торгівлю автомобілями. Не виходить. Йде працювати барменом.

1957 – діагностують гостре інфекційне захворювання крові – мононуклеоз. Його постійно лихоманить, болить голова. Втрачає майже 50 кілограмів. Починає пити. У 1957–1964 роках виступає у складі Detroit Red Wings. Тоді переходить у Toronto Maple Leafs.

1966 – роблять дві операції на спині, після яких Террі вперше може випрямити її. Журналісти дізнаються справжню причину його незвичайної стійки на воротах. Наступного року починає виступати за Los Angeles Kings, де пообіцяли вищу зарплату – $40 тис. на рік.

1969 – дружина не витримує агресивної поведінки й пристрасті до алкоголю Террі, звинувачує у зраді. Розлучаються. Сезон він грає у New York Rangers. Виступи даються важко.

1970 – в барі на Лонг-Айленді у Нью-Йорку свариться з одноклубником Роном Стюартом. У будинку, який орендують, починають битися. Террі Савчук отримує сильний удар в живіт і непритомніє. У лікарні видаляють залишки жовчного міхура, що луснув, оперують печінку. Слідчому потерпілий заявляє, що це його провина.

1970, 31 травня – Террі Савчук помер від тромбоемболії легеневої артерії. Поховали в містечку Понтіак поблизу Детройта на кладовищі, де спочивала його мати. Наступного року біля них поховали батька Луїса. 1971-го, не чекаючи п'яти років, ім'я Террі Савчука занесли до Зали слави хокею в Торонто. ­1994-го клуб Detroit Red Wings навічно закріпив за Терренсом Савчуком светр із №1.

Зараз ви читаєте новину «"Мамо, я перетворю 10 доларів на мішки грошей. Буду передавати цим же поїздом"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі