"Ви всі – єретики. Виступили проти волі римської церкви та її законів. Будете страчені за церковними законами. На вас чекають шибениця, меч і вогнище. Ваше майно перейде до Церкви, а рідні спокутуватимуть ваші гріхи до кінця життя", – у Стокгольмі шведський архієпископ 32-річний Ґустав Тролле 7 листопада 1520-го зачитує вердикт для 200 чиновників, вельмож, духівників та воєначальників.
За Кальмарською унією, Швеція з 1397-го жила в союзі з Данією та Норвегією. Головними були данські королі, але шведи та норвежці зберігали самоврядування. На початку XVI століття Данія почала конфліктувати з Швецією.
Правитель Швеції 23-річний Стен Стуре 1516-го захотів обмежити вплив католицької церкви в країні. Звинуватив архієпископа Ґустава Тролле у стосунках із данцями. Відібрав замок і землі. Архієпископ поскаржився у Ватикан. Папа Римський Лев X відлучив Стена Стуре від церкви. Почалася міжусобна війна, що розділила народ.
Внутрішньою колотнечею у Швеції вирішує скористатися король Данії Кристіан II. 1520‑го перемагає армію Стена Стуре. Той, смертельно поранений, відступає до Стокгольма й помирає. Данці чотири місяці тримають місто в облозі. Дворянство й церква починають шукати компроміс із ворогом.
"Даю слово короля, що після вступу у Стокгольм не чинитиму помсти його оборонцям, – зачитують данські посли лист Кристіана ІІ. – Обіцяю повну амністію. Землі й володіння залишаться вам. Не переслідуватиму й родини колишнього короля. Вибачаю генералів та військових, хоч ті й вели війну проти моїх людей".
Знать приймає умови й укладає перемир'я. Державна рада визнає Кристіана ІІ королем Швеції. Архієпископ Тролле запевняє правителя, що без розправи з прихильниками Стуре йому не вдасться правити країною. Король дає згоду: "Страта має бути ефектною і стати наукою для інших. Зробимо це публічно після коронації".
4 листопада 1520-го дворяни, служителі церкви, заможні бюрґери та воєначальники збираються у Стокгольмі на коронацію Кристіана II. Її проводить архієпископ Ґустав Тролле. Король клянеться правити милостиво і справедливо. Запрошує всіх на триденний бенкет.
Наприкінці гулянки данські солдати входять до королівського палацу. Ворота замикають. Гостей переганяють у зал престолу, де архієпископ зачитує публічну скаргу з приводу кривди, завданої йому та церкві. Оголошує список звинувачених.
– Я безсилий, це воля Папи і церкви. Змушений виконати наказ, – виправдовується перед знаттю Кристіан ІІ.
Солдати хапають гостей, які входять до списку, і ведуть до в'язниці. Вдову колишнього короля довічно ув'язнюють і оголошують мертвою за життя.
Наступного ранку біля замку зводять місце для страти. Збирається натовп. Кати обезголовлюють лицарів, єпископів, мерів і членів міської ради. Деяких вішають. Люди вітають страту кожного. Площа вкривається калюжами крові, тому подію називають кривавою лазнею.
10 листопада на площі викладають багаття і на ньому спалюють страчених. Викопують із могили тіло Стена Стуре і вкидають туди ж.
750 мільйонів людей взяли участь у настільній економічній грі "Монополія" із часу появи її у продажу 3 листопада 1935-го у США. Створив безробітний 46-річний Чарльз Дерроу. За правилами, гравці скуповують, орендують і продають картки з назвами підприємств та об'єктів нерухомого майна. Раціонально використовуючи стартовий капітал, мають довести до банкрутства суперників. Випускати гру Дерроу запропонував компанії Parker Brothers. Йому відмовили. Тоді сам почав виготовляти її і продавати. Наступного року Parker Brothers передумали і викупили права
3 листопада 1941-го в Бердичеві на Житомирщині німецькі військові ліквідували єврейське гетто. Його створили в серпні того року в районі міського базару. Звезли 20 тис. євреїв із міста й околиць. Розстрілювали по 30–50 осіб. Знесилених і хворих рідні несли до місця страти на ковдрах. Кати стріляли в голову, тіла скидали в ями. Деякі жертви залишалися живими, верхній шар землі довго ворушився.
7 листопада 1492 року на пшеничному полі біля французького містечка Енсісайм упав 127-кілограмовий метеорит. Найстаріший із зафіксованих. "Вогняну кулю" на небі помітили люди за 150 км. До воронки діаметром 1 м збіглися жителі околиць, дістали метеорит і почали розбирати по шматках. Представник магістрату розігнав людей і наказав відправити камінь до тодішнього правителя тих земель короля Німеччини Максиміліана І. Зараз метеорит зберігається в музеї Енсісайма
8 листопада 1895-го німецький учений 50-річний Вільгельм Конрад Рентґен під час дослідів зі струмом винайшов Х-промені. Працював над їх виокремленням сім тижнів. Аби не відволікатися від роботи, влаштував у лабораторії їдальню та спальню. Керувався результатами дослідів українця 50-річного Івана Пулюя. За допомогою винайденого тим апарата зробив знімок кісток руки. Випромінювання почали застосовувати в науці й медицині. За шість років Рентґен отримав Нобелівську премію.
"Бог мені свідок, віддаючись до рук шведського короля, зробив це не з легковажності та не з особистих інтересів. А з безмежної любові до вітчизни. Будучи старим, не маючи дружини й дітей, я міг би податись у Польщу або будь-куди і спокійно провести там залишок днів. Але за обов'язком честі та сердечної любові не можу, склавши руки, віддати цей край під владу неправедного гнобителя", –
сказав гетьман 69-річний Іван Мазепа під час виступу перед запорозькими козаками на річці Десні 4 листопада 1708-го. Він розірвав союз із московським царем Петром І і пішов на об'єднання зі шведським королем Карлом XII
2 
35413
Коментарі