"Це диво! Хоча спочатку думав, що розіграш. Це Сікстинська каплиця доісторії. Я щасливий, що став причетний до цього відкриття, – говорить журналістам археолог 63-річний Анрі Брейль про печеру-грот Ласко поблизу селища Монтіньяк на південному заході Франції. 12 вересня 1940-го місцеві підлітки розгледіли на її стінах малюнки.
17-річний Марсель Равіда гуляв із собакою пагорбом над Монтіньяком. Його тер'єр Робот почав шкрябати землю навколо нори біля дерева. Хлопець гукнув друзів Жака Марсаля, Симона Коенка та Жоржа Аньєля. Ті взяли інструменти й розкопали нору. Виявилося, це вхід до печери. При світлі сірників йшли галереєю завдовжки 30 м. На стінах побачили зображення биків і коней. Малюнки були від дрібних до величезних – 5-метрових.
– Дітьми ми мріяли знайти скарб – скриню із золотом чи діаманти. Але, здається, знайшли набагато цінніше. Багатіями навряд чи станемо, а ось відомими – точно, – каже друзям найстарший 19-річний Жак Марсаль.
У кінці печери бачать 8-метрову яму. Це спуск в іншу галерею. Підлітки кличуть шкільного вчителя Леона Лаваля. Він розуміє, що малюнки давні. Робить ескізи й відсилає їх фахівцю з вивчення первісного мистецтва Анрі Брейлю.
Той приїжджає. Вивчає печерні картини три місяці, майже не виходить із печери. Шар мармуру захистив її вапняні стіни від вологи й плісняви, тому малюнки добре збереглися. Йому допомагають хлопці-першовідкривачі. Нараховують майже шість тисяч малюнків – тварини, люди та абстрактні знаки.
Із 900 зображень тварин 364 – коні, 90 – олені, решта – велика рогата худоба та зубри. Є по сім малюнків котів, птахів, ведмедів, носорогів. Одна тварина схожа на єдинорога.
"На відміну від старих печер, що містять зображення мамонтів і шерстистих носорогів, картини в Ласко – це птахи та бізони, олені й коні, все з періоду потепління, – пише археолог у книжці "Чотириста століть печерного мистецтва". – Має сотні чотирикутників, крапок та інших візерунків, яких ми ніколи не розшифруємо. Кольори в печері – чорні та жовті, червоні й білі. Їх пращури отримували з деревного вугілля, марганцю та охри".
Учені встановлюють, що зображенням 18 тис. років. Анрі Брейль вважає, що це елементи "мисливської магії". Біля деяких тварин зображено стріли в польоті. Малювали їх, аби полювання вдалося. В печері не жили, це святилище.
Про "картини Ласко" дізнається влада. Печеру до кінця року називають історичною пам'яткою Франції та світовим відкриттям року.
Наприкінці 1940-х відкривають для публічного огляду. Для цього розкопують вхід і встановлюють важкі бронзові двері. Обладнують вентиляцію й електричне освітлення. Учитель Леон Лаваль стає першим куратором. Щодня в печеру приходять до тисячі туристів з усього світу.
1963-го науковці б'ють на сполох – вуглекислий газ і вологі випаровування від людей починають роз'їдати наскельні малюнки. Вони вкриваються білими плямами й кристалами. Підвищення температури й освітлення стають причиною поширення колоній водоростей і грибків. Міністр у справах культури закриває доступ до Ласко. Впускають лише науковців для досліджень у спеціальних захисних костюмах і масках.
За 200 м викопують печеру і в ній відтворюють наскельні зображення. Її відкривають для відвідувачів 18 липня 1983 року.
"Шевченко жив правдою й навчав правди. Зводячи пам'ятник великому українському поетові XIX століття, ми заохочуємо сьогоднішніх письменників в Україні, у Східній Європі і в усьому світі включати в їхні поезії прагнення людства до волі, самовияву та національної незалежності", –
йдеться в указі президента США Дуайта Ейзенхауера від 13 вересня 1960-го про встановлення пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні. Монумент створили канадський скульптор українського походження Лео Мол та архітектор Радослав Жук. Встановили через чотири роки
7 вересня 1792 року перша група козаків під командуванням полковника Сави Білого висадилася біля фортеці Тамань на Кубані. За 10 днів до того майже чотири тисячі людей розмістилися на 51 човні на берегах Очаківського лиману. Вони заснували перше поселення Чорноморського козацького війська на Кубані. Звідти розселялися регіоном, витісняючи черкесів.
8 вересня 1504-го на площі Сеньйорії в італійській Флоренції встановили статую Давида 29-річного Мікеланджело Буонарроті. Він працював над 5-метровою мармуровою скульптурою понад два роки. Витесав біблійного царя юдеїв Давида оголеним. Статуя стала символом боротьби флорентійців проти тиранії, а згодом – епохи Ренесансу. Зараз виставлена в Академії образотворчих мистецтв Флоренції.
12 вересня 1683 року під Віднем польсько-австрійсько-німецькі війська під проводом короля Речі Посполитої Яна III Собеського розгромили османського візира Кара-Мустафу. Табір турків два місяці стояв біля Відня й тримав місто в облозі. На нього з лісу напала польська кіннота. Турки втратили 10 тисяч убитими і п'ять тисяч пораненими. З армій союзників загинули 1,5 тисячі вояків. Османці відступили.
2 
35413
Коментарі